Юрій Луценко, колишній соціаліст, а зараз — перший номер списку «НУ—НаСа»
— про реінкарнації Олександра Мороза:
— Хай мене простять святі отці, але іноді мені здається, що Євангеліє помиляється. Іуда не повісився. Він просто змінив прізвище і пішов працювати спікером українського парламенту.
(із виступу на з'їзді блоку)
Олександр Мороз, лідер Соцпартії
— про те, чому його не можна вважати брехуном і зрадником:
— ...Не може людина, яка пише від серця (а вірші пишуться тільки від серця), не може вона зраджувати й брехати. Бо в кінці-кінців ти залишаєшся сам на сам зі своєю совістю, коли нікого нема.
(«Українська правда»)
Михайло Бродський, заступник голови Партії вільних демократів
— про інцидент на з'їзді СПУ, коли під час виступу Мороза в нього за спиною впали партійний та державний прапори:
— На соціалістів упав не прапор, а кришка політичної домовини.
(MihailoBrodskiy.livejournal.com)
Віктор Янукович, лідер Партії регіонів
— про миролюбність своєї політичної сили:
— Ми не відповідатимемо злом на зло, як мовиться у Святому письмі. Ми подаємо руку в той час, коли вони («помаранчеві») стискають кулак. І це теж характеризує нас як прибічників демократії. Ми повинні і далі терпляче переконувати опонентів.
(із виступу на з'їзді партії)
Василь Кисельов, один із лідерів Партії регіоінів
— про те, як насправді ПР будуватиме свою виборчу кампанію:
— Ми цих виборів не хотіли — нас у них втравили. І з нашого боку все підготовлено, щоб вмазати цього разу ще міцініше, ніж першого разу!
(«Кореспондент»)
Василь Цушко, міністр внутрішніх справ
— про свою популярність у масах та методи керівництва ДАІ:
— У мене був такий випадок — людина, яка сфотографувалася зі мною, повісила цю фотографію на переднє лобове скло і показувала це ДАІ. Але я бажаю, щоб мої фото були в альбомах, а не в авто, оскільки я все одно дав команду, щоб ДАІшники не реагували на мої фотографії.
(«Українська правда»)
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
