У Литвина — найнижчий «рейтинг недовіри». Це — шанс?

      Мабуть, у жодній країні світу соціологічні служби не мають такої популярності, як в Україні, адже ми — чемпіони за кількістю виборів в останні кілька років. Ось і напередодні наступних ми знову зазираємо в соціологічні дослідження. Що там?

      Статистичні дані — річ цікава. Хоча самі соціологи не претендують на абсолютну точність, рейтинги політиків непокоять український розум не менше, ніж результати останнього матчу футбольного чемпіонату. Бо дуже кортить дізнатися, що саме готує нам новий політичний сезон.

      На початку серпня на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» генеральний директор компанії «ФОМ-Україна» Олександр Бухалов представив результати експрес-опитування громадської думки. Згідно з ним, якби позачергові вибори у Верховну Раду України відбулися 29 липня, картина виглядала б так:

      — Партія регіонів отримала б 30,2% голосів виборців,

      — блок «Наша Україна — Народна самооборона» — 15,1%,

      — Блок Юлії Тимошенко — 14,3%,

      — Комуністична партія України — 5%,

      — Блок Володимира Литвина — 2,4%,

      — Соціалістична партія України — 1,1%,

      — Прогресивна соціалістична партія України — 0,8%,

      — Партія промисловців і підприємців України — 0,2%.

Проти всіх проголосували б 4,6% українських виборців;

17,3% важко відповісти;

8,1% респондентів кажуть, що не брали б участі в цих виборах.

      Загалом на позачергових парламентських виборах готові проголосувати 81,3% опитаних; не збираються йти на дільниці тільки 12,3%; важко відповісти — 6,4%.

      Начебто все просто й конкретно, хоч ставки роби, хоч об заклад бийся. Але це простота оманлива. Адже серед опитуваних є такі, що не встигли визначитися зі своїми політичними уподобаннями, і це досить значна частка — 30%.

      Можливі результати волевиявлення з урахуванням думки тих, хто не визначився, такі: 34,5% — Партія регіонів,

19,1% — блок «Наша Україна — Народна самооборона»,

18,15% — БЮТ,

6,4% — КПУ,

4,55% — Блок Володимира Литвина,

1,95% — СПУ,

1,2% — ПСПУ,

0,85% — ПППУ.

      Погодьтеся, складається вже інша картина. Але і це не всі можливі метаморфози соціологічних показників.

      Ні для кого не секрет, що на громадську думку під час передвиборчої кампанії впливає буквально все — від позиції, вчинків і висловлювань політиків до таких, на перший погляд, несуттєвих речей, як дратівливість чи яскравість політичної реклами конкретних сил.

      Так, 46,6% респондентів особливо сподобалася політична реклама Блоку Тимошенко, 46,3% — реклама Партії регіонів, 38,1% — блоку «НУ-НС», 22,8% — Блоку Литвина, 3,9% — Соцпартії, 3,3% — КПУ, 2,8% — ПСПУ.

      Натомість не сприймають передвиборчий ролик БЮТ16,7% опитаних, Партії регіонів —13,2%, блоку «НУ-НС» — 10,4%, Блоку Литвина — 3,5%, соціалістів — 1,3%, комуністів —1,1%.

      Окрім досліджень привабливості політиків, соціологи намагаються дослідити, хто з них має найбільш негативний імідж. Тож, за даними Українського інституту соціальних досліджень, підготовленими спільно з Центром «Соціальний моніторинг», найбільший рівень недовіри зафіксовано до Блоку Юлії Тимошенко: ні за яких обставин за нього не проголосували б 43,4% опитаних. На другому місці в антирейтингу — Партія регіонів (32,2%), кількість супротивників якої фактично дорівнює кількості її прихильників. Далі йдуть «Наша Україна» (31,6%), КПУ (30,8%), Соціалістична партія України (24%), Прогресивна соціалістична партія України (22,6%) і «Народна самооборона» (22,9%).

      Ці цифри заслуговують на пильну увагу, адже відомо, що в очах виборця набагато легше зіпсувати імідж, аніж виправити негативне ставлення. Тож, якщо йти від зворотнього, політики з найнижчим «рейтингом недовіри» мають великі шанси одержати депутатські мандати. У цьому сенсі «електорально позитивний», на перший погляд, Прем'єр Віктор Янукович має найвищий рейтинг недовіри, а екс-спікер Володимир Литвин — найнижчий.

      З огляду на сказане вище слід визнати: незважаючи на жорсткі умови, сенсації за підсумками виборів 30 вересня можливі. І несподіванок варто чекати саме від тих кандидатів, які мають політичний потенціал до розвитку, а головне — не асоціюються з ключовими протиборчими силами.

      Інтриги додає й той факт, що значна частка виборців — 12,5% опитаних — припускають, що можуть передумати і проголосувати за іншу політичну партію, ніж збиралися раніше.

Володимир КРУГЛЯК.