Біда в прямому значенні прийшла у домівки мешканців по вулиці Жилянській, 120, коли поруч з їхньою древньою комунальною п'ятиповерхівкою, ще початку 1917 року, почала «рости» сучасна висотка. Спершу в квартирах людей стали з'являтися маленькі тріщини. Проте жителі не надали цьому серйозного значення. Однак надалі дірки у стіні ширшали.
Мешканці стверджують, що розросталися тріщини у стінах поступово — синхронно з забиванням поруч на будівельному майданчику паль для зведення фундаменту. «Вони їх так забивали, що стіни наших квартир ходили ходором. Складалося враження, ніби надворі землетрус», — розповіла «УМ» мешканка п'ятого поверху Валентина.
Пані Валентина живе тут уже понад двадцять років. Стверджує, що востаннє капітальний ремонт робили на початку 80-х. Відтоді скільки люди не зверталися, ЖЕК відмовлявся зробити навіть косметичний. «І це попри висновки різних комісій, що будинок тричі в аварійному стані! — продовжує співрозмовниця. — Цього понеділка я прибирала у квартирі. А будівельники продовжували забивати у землю сімнадцятиметрові палі. Раптом чую: стіни тріщать. Вийшла на вулицю, а величезна тріщина пішла вже і по зовнішній стороні. Всі люди повибігали надвір. А якби все сталося вночі, ще невідомо, якими були б наслідки».
Міська влада створила спеціальну комісію, яка має встановити причини виникнення тріщини. А районна адміністрація тимчасово заборонила проводити будівельні роботи. Проте походження тріщин для мешканців і так зрозуміле. Кажуть, що перед початком будівництва висотки до них приходили з райадміністрації і, оглянувши кімнати, дали висновок, що будівля перебуває у задовільному стані. Це означає, що причиною виникнення тріщин справді є будівельні роботи. Проте, незважаючи на заборону, стверджують жителі, будівельна компанія не припинила роботи за винятком того, що перестали забивати палі.
За час будівництва розходження у стінах стали ще більшими. Тепер їхнi розміри подекуди сягають уже і п'яти сантиметрів. «Ми лише повернулися з моря, а тут таке нещастя, — бідкається Світлана, яка живе тут з чоловіком і маленьким сином. — Там усе нажите роками. Я вже мовчу про роботу». Мешканці кажуть, що влада досі не виділила їм жодної копійки хоча б на харчування. Єдине, що почули від чиновників, — заяву начальника Головного управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА Віталія Пшеничного. За його словами, тепер слід дочекатися висновків комісії, скільки вартуватиме ремонт будинку. «Але це ж знущання над нами, — обурюється молода мама. — Про який ремонт може йтися, якщо тріщини з кожним днем стають дедалі більшими. А пан Пшеничний нам каже: нічого страшного, зробимо стяжечку — і повернетеся у свої квартири».
Не вірять люди і в пропозицію, з якою до них звернулася компанія-забудовник, котра виявила ініціативу знести стару п'ятиповерхівку і побудувати висотку. Мешканці підозрюють, що красиві обіцянки закінчаться плачевно і ніхто їм квартир не дасть. А якщо і виділять, то лише за умови, що вони доплатять різницю за площу. Адже їхні квадратні метри значно менші за параметри кімнат у сучасних новобудовах. «І що я тоді робитиму? Я вже старенька, грошей таких не маю. А гарантії, що мене просто не виселять потім на вулицю, ніхто не дасть», — плаче бабуся Ольга.
Нині люди бояться навіть зайти всередину, щоб забрати свої речі. Міська влада виділила для тимчасового проживання декілька номерів у готелі «Спорт», однак мешканців Жилянської це не дуже втішає. Адже речі туди не перевезеш і їсти не звариш. А куди подiти майно, теж ніхто не знає. Відтак доводиться цілодобово чергувати під відкритим небом, аби добро не стало поживою мародерів.