Ну, понеслися!

      У вівторок увечері Президент Віктор Ющенко підписав четвертий указ про призначення дострокових виборів до Верховної Ради. Вони відбудуться, як і вимагає Конституція, через 60 днів після дати видання указу. Тобто 30 вересня, як і було заплановано «угодою трьох» (Президента, Прем’єра та спікера). Новий указ ще більше припасовується до конституційної матриці: він має тверду підставу для розпуску ВР — доконану неповноважність парламенту, і виданий уже не «авансом», а за фіксовані 60 днів до числа виборів.

      Новий указ фактично повторює тези свого попередника від 5 червня, вносячи при цьому кілька суттєвих доповнень і уточнень, які випливають із тих подій, що сталися за останні півтора-два місяці. Насамперед, розширилася назва указу, і тепер він встановлює ще й чітку причину розпуску ВР: «Про призначення позачергових виборів до Верховної Ради України у зв'язку з неповноважністю Верховної Ради України та достроковим припиненням її повноважень».

      Нагадаємо: парламент вважається повноважним у тому випадку, якщо в ньому є дві чверті конституційного складу. Інакше засідання ВР не можна вважати легітимними. Якщо ж повноцінні збори депутатів не можуть відбутися упродовж місяця (календарного місяця — так випливає із тлумачення Конституційного Суду, винесеного за подання тодішнього Президента Леоніда Кучми), то це є підставою для розпуску ВР. На що й оперся в указі Ющенко, навівши перелік відповідних статей Конституції.

      Це юридична сторона указу. Що ж до політичної, то його поява була прогнозованою. На момент виходу третього указу, 5 червня, ще не було доконаного факту недієздатності ВР. Так, опозиціонери склали мандати та «обнулили» списки, але ще треба було «пережити» відведені Конституцією 30 днів. Тому третій указ Президента був більшою мірою політичний: щоб підтвердити неминучість виборів і спалити мости, через які коаліціонери могли перебігти, щоб відмовитися від виборів.

      Представник Президента у Конституційному Суді Марина Ставнійчук заявила, що акт від 31 липня має «формально-правовий технічний характер», і це пов'язано «значною мірою з колізійністю, неоднозначністю законодавчого регулювання питань щодо підстав та початку виборчого процесу позачергових парламентських виборів».

      Зокрема, це стосується положення про те, що виборчий процес починається з наступного дня опублікування указу Президента. «На сьогодні є всі підстави для завтрашнього початку виборчого процесу і введення в дію закону про внесення змін у Закон «Про вибори народних депутатів» та інших законодавчих актів у частині організації і проведення дострокових виборів», — підкреслила Ставнійчук.

      Опоненти Президента відреагували на появу четвертого указу так само, як і в попередні рази: вельми прохолодно. Головний противник виборів, Голова Верховної Ради V Олександр Мороз на відкритому засіданні Кабінету Міністрів сформував таку дилему: якщо видано четвертий указ, то виходить, що попередні — неправомірні? За словами Мороза, «уже всі зрозуміли», що передумовою дострокових виборів був не перехід депутатів із фракції у фракцію, як говорилося напочатку. «А що було раніше? А те, що з 2 квітня Президент не брав на підпис закони? А те, що після 5 червня не підписані 25 законів, в тому числі закон про [державні] закупівлі, про який ви всі говорили?» — обурюється Олександр Мороз. Однак голова Соцпартії закликав «не займатися гризнею» і братися «до справи».

      Відповідь на дилему Мороза проста. Банкова й досі вважає легітимними перші укази про розпуск ВР, які грунтувалися на масових перебіжках депутатів від опозиції в коаліцію. Потім Президент погодився змінити мотивацію для розпуску тільки для того, щоб вибори визнала й інша частина політикуму — учасники урядової коаліції. Ющенко, Янукович та Мороз домовилися, що ВР треба буде розпускати за іншим механізмом — через неповноважність. Власне, цей механізм і спрацював із виходом четвертого указу. Решта — від небажання йти на вибори, які не віщують Соцпартії нічого доброго.

      Прес-служба СПУ, до речі, повідомила, що соціалісти збираються ініціювати звернення до конституційного Суду і з приводу четвертого указу. Тези Мороза фактично повторює і міністр юстиції Олександр Лавринович, але він додає: якщо указ — це наслідок політичних домовленостей, то в цьому випадку 2 серпня справді має право початися виборчий процес.

      «Виборча кампанія розпочнеться з того числа, яке ви сьогодні бачили у додатку [до указу]», — відзначила й лідерка фракції «Регіонів» Раїса Богатирьова.

      Тож — понеслися. Відлік найбільш швидкоплинної виборчої кампанії почато.