Ще кілька років тому в самому центрі міста — за адресою Шкільна, 69 стояв непоказний двоповерховий будинок, жили сім'ї, бігали діти. І ніхто з них навіть не здогадувався, що їхня домівка розташована прямісінько на колишньому кладовищі. Після знесення будинку було вирішено звести на цій земельній ділянці нову елітну п'ятиповерхівку. Однак, зважаючи на місцерозташування, у березні 2007 року тут була проведена археологічна експертиза, яка виявила потужний культурний шар пізнього середньовіччя — знахідки XVI та XVII століття. Тож замовнику будівництва довелося змиритися з тим, що будь-які подальші земельні роботи мали проводитися лише після археологічних досліджень. Та на цьому сюрпризи не вичерпалися, оскільки, заглибившись на метр-півтора, археологи несподівано виявили залишки старовинного цвинтаря. Спочатку це був склеп XVIII століття, але потім землекопи натрапили на чималу кількість людських скелетів просто в грунті. Заступник директора ДП «Науково-дослідний центр археологічної служби НАН України» Василь Чекурков при зустрічі не приховував, що експедицією вже виявлено близько 70 людських поховань:
— У жодному відомому мені документі не зазначено, що на цьому місці має бути кладовище. На карті Рівного другої половини XVII ст. на цій земельній ділянці позначений лише сквер. Хто саме тут міг бути похований, достеменно невідомо. Але до 1939 року сучасна будівля залу органної та камерної музики, за яким проводяться розкопки, була костелом святого Антонія. А ще раніше на його місці височів дерев'яний храм. Зазвичай земля навколо відходила до костелу і належала католицькій громаді, а оскільки часто поряд iз храмами влаштовували цвинтарі, то можна припустити, що це саме католицьке кладовище.
Попередньо окремі знайдені поховання дослідники датують другою половиною XVII століття, оскільки в одній погребальній ямі було знайдену монету часів польського короля Яна Казиміра. Щодо інших останків, то без спеціальних антропологічних досліджень щось напевне стверджувати важко. Вражає археологів і те, що поховання багатоярусні, в деяких місцях — три-чотири рівні. А це свідчить про те, що кладовище існувало протягом кількох століть, і люди, вочевидь, навіть не знали, що нове поховання нашаровується на старе — частково верхні могили руйнували нижні. Впадає в око й те, що у похованнях багато дітей 10-13 років, а ще чимало жіночих скелетів разом із немовлятами.
Знайдені останки археологи не вважають найцікавішими знахідками — їх значно більше приваблюють уламки керамічних горщиків, знаряддя праці давніх часів, інші матеріальні рештки. Василь Чекурков переконаний, що частина розкопу поза межами колишнього кладовища виявиться для археологів не такою сумною:
— Без цікавих матеріальних знахідок наша робота стає дещо рутинною та навіть нудною. Однак під одним із найдавніших поховань виявлено рештки давньоруської ями. Тож у перспективі — дослідження двох об'єктів, пов'язаних із Київською Руссю. Знайдено навіть речі бронзової доби — от тільки науковці не певні, що вони місцевого походження. Взагалі ділянка є цікавою для істориків й археологів, адже знайдені речі неабияк доповнюють досить бідну джерельну базу середньовічного Рівного.
А доля потривожених мертвих рівненчан після півтисячоліття спокою досить прозаїчна. Нині всі людські останки фіксуються, описуються й передаються до Рівненського краєзнавчого музею для антропологічного аналізу. Якась їхня частина буде залишена для антропологічної колекції, інша — направлена до Інституту археології НАН України. Ті ж людські рештки, які виявляться незатребуваними наукою, знову знайдуть спокій і будуть перепоховані. Гроші на це зобов'язаний виділити замовник будівництва.
А ще науковці радять не перейматися забобонами. Зокрема, археологи вважають, що своєю роботою повністю звільнять земельну ділянку від колишнього кладовища. «Адже ми докопалися до материкової глини і вибрали все до стерильного шару, — стверджує Василь Чекурков. — Тому, вважаю, що ніяких загроз для життя мешканців майбутнього будинку не існує і ніяких аномалій тут не спостерігатиметься».