Друга Помаранчева революція

27.07.2007
Друга Помаранчева революція

За нинішніх соцiологiчних розкладів найвірогідніше, що крісло Прем'єра вдруге дістанеться Юлії Тимошенко. (Фото з архiву «УМ».)

      Партія регіонів, яка ще недавно готувалася святкувати вікторію на перевиборах 30 вересня, отримала серйозний привід для хвилювання. Останні соціологічні дослідження свідчать, що утворення демократичної коаліції в майбутньому парламенті — це не якісь нездійсненні «помаранчеві» мрії, а реальність, дана «регіоналам» у відчуттях.

      Спекотне літо суттєво підкоригувало електоральні розклади в країні. Згідно з даними масштабного соціологічного опитування, проведеного Інститутом соціальної та політичної психології Академії педагогічних наук України з 14 по 25 червня (надто довгий термін обробки даних, пов'язаний із великою вибіркою — опитано понад 27 тисяч громадян, тож можлива похибка складає лише 0,6%), Блок Юлії Тимошенко та блок «Наша Україна — Народна Самооборона» вперше з початку перевиборної епопеї вирвались уперед. Так, якби вибори відбувалися наприкінці червня, за БЮТ проголосували б 26,1% виборців, за НУНС — 14,8%. Натомість Партія регіонів, яка залишається лідером народних уподобань, узяла б 31,4%, а Компартія України — 5,5%. Соцпартії, що себе скомпрометувала, проходження до парламенту не світить у будь-якому разі — попри широкомасштабну парканну героїзацію міністра внутрішніх справ Василя Цушка, Мороз і компанія отримують близько 2%.

      Відтак, якщо співвідношення сил збережеться, нинішня коаліція в майбутній Раді залишається в меншості — у неї 40,9% проти 36,9%, тобто 237 депутатських мандатів проти 213. Також до парламенту має шанси пройти блок Володимира Литвина — його рейтинг наближається до 3%-го бар'єру. Проте навіть якщо екс-спікер потрапить у ВР і замінить вибулу Соцпартію, у БЮТ та НУНС усе одно залишається більшість. Інші ж партії, що планують узяти участь у перевиборах 30 вересня, мають шанси ще примарніші, ніж у СПУ.

      А от за даними опитування Центру соціально-політичних технологій «Соціальна перспектива», проведеного 5-10 липня (опитано 2400 осіб, похибка 2,6%), становище владної коаліції ще більш загрозливе — бо повз парламент можуть «пролетіти» ще й комуністи. «Соціальна перспектива» дає вірним ленінцям лише 2,7%, а Партії регіонів — 26,2%. Дещо менші рейтинги фонд дає і БЮТ (23,1%) та НУНС (13%), проте разом вони знову ж таки залишають «регіоналів» далеко позаду — 36,1% проти 26,2%. Знову ж таки прорив «коммі» до ВР диспозицію не міняє — запас у «помаранчевих» великий.

      Іще місяць-два тому практично всі соціологічні опитування констатували беззаперечну перевагу Партії регіонів та комуністів, тому здивовано знизували плечима, дивлячись, як уперто Президент та опозиція відстоюють проведення нібито заздалегідь програшних для них перевиборів. Також соціологи звертали увагу на зниження рейтингу БЮТ і невелике зростання підтримки «Нашої України» (читай — Віктора Ющенка, який нарешті проявив себе досить жорстким та послідовним політиком). Тепер же, як бачимо, «помаранчеві» шаленими темпами надолужують втрачене. Блок Тимошенко вже навіть перевершив той рівень підтримки, який виборці висловили йому в березні 2006 р. (22,29%), «нашоукраїнці» відновили статус-кво (в 2006-му було 13,95%). Кількість прихильників Партії регіонів, навпаки, зменшується — на минулих виборах Януковича любили 32,14% українців. Віктору Федоровичу уже в потилицю дихає Юлія Володимирівна.

      Варто зазначити, що БЮТ зміг переламати невтішну для себе тенденцію до зрівняння рейтингів із «нашоукраїнцями» та вирватися вперед — ще недавно експерти припускали, що НУНС зможе обійти Блок Тимошенко та посісти друге місце в перегонах. Це означало би, що в разі утворення «помаранчевої» коаліції в парламенті саме сила Луценка—Кириленка претендувала б на посаду Прем'єра — бо саме за такими принципами демократичні сили домовилися вирішувати кадрове питання. За нинішніх розкладів найвірогідніше, що крісло Прем'єра таки вдруге дістанеться Юлії Тимошенко.

      Загалом, можна констатувати, що стратегія «синьо-червоно-рожевої» коаліції, якої та дотримувалася від початку політичної кризи, зазнала цілковитого фіаско. Звична ставка на поглиблення протистояння, збільшення напруги в суспільстві спрацювало лише в перші два місяці. За час таборування «біло-блакитних» майданарбайтерів та нагнітання соціалістичної істерики рейтинг Партії регіонів справді зріс, але надто тривала невизначеність ввела збуджений електорат коаліції в апатію. Натомість прихильники демократичних сил нині, навпаки, активізуються — і Януковичу й компанії тепер треба картати самих себе за те, що не погодилися на вибори в липні.

      Від того, чи зможе Партія регіонів розбудити своїх втомлених виборців, і залежить, на думку соціологів, майбутнє ВР. Але ж і «помаранчеві» дрімати під час кампанії не збираються. А вміння підтягувати резерви наприкінці кампанії той же БЮТ чудово продемонстрував у 2006-му.

Іван МАДЕРА.
  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>