Замість «більма в оці» — комплекс європейського зразка

24.07.2007
Замість «більма в оці» — комплекс європейського зразка

Так, згідно з проектом, виглядатиме торговельно-розважальний центр «Троїцький» у єдиному ансамблі з НСК «Олімпійський».

      Схоже, вже позаду пік неприємних розборок навколо будівництва на площі перед Національним спорткомплексом «Олімпійський». Минулого тижня, коли черговий раунд «побиття» інвесторів, які будують торговельно-розважальний центр на Спортивній площі, минув «гостру фазу», з'ясувалося, чому цього разу ніхто не пригрозив Україні міжнародним скандалом. Власником будівництва ТРЦ «Троїцький» (а саме так називається будова) була литовська компанія Hanner. Але саме була. У різні періоди життя ця фірма — у зв'язку із зупинками будівництва — погрожувала зверненням то до Європейського суду, то у Європарламент. Але проблему нарешті знято, і, як виявилося, — у нетрадиційний спосіб. Під завісу боротьби України за право провести чемпіонат Європи з футболу в 2012 році литовцям запропонували продати злощасний пакет акцій у довгобуді, утримавши їх від спроб роздмухати міжнародний скандал і позбавивши тягаря збитків, пов'язаних із зупинкою будівництва. Покупцем литовської частки виступив бізнесмен Вадим Новінський. І тепер є підстави вважати, що проблеми навколо будмайданчика, який нібито заважає евакуації глядачів зі стадіону, буде залагоджено й знято.

 

Литовців нейтралізував «Смарт»

      Коли суперечка за право провести чемпіонат Європи з футболу 2012 року добігала кінця і наші спортивні функціонери дедалі впевненіше говорили про те, що Україна на пару з Польщею має всі шанси перемогти в цьому тендері, деякі скептики скрушно хитали головами. Проблем, які могли б завадити цій перемозі, у нашій державі чимало, втім тлом — головним «більмом в оці» — вважався величезний довгобуд перед найбільшим стадіоном. Довкола будівництва, яке мало стати одним з найкращих у Європі торгово-розважальним центром, точилося безліч дискусій. На вимогу Федерації футболу України його то заморожували, то розморожували знову. То приймали варіант експертів із математичного моделювання, який дозволяв уболівальникам безперешкодно виходити зі стадіону, то знову поверталися до ідеї знесення торгово-розважального комплексу. А шанс отримати Євро-2012 для Києва тим часом загрожував проскочити між пальців, попрямувавши до нібито менш проблемної Італії.

      Як тепер з'ясувалося, ще в період проведення тендеру за право провести чемпіонат Європи з футболу вітчизняна компанія «Смарт-холдинг» запропонувала литовським акціонерам скандального будівництва — фірмі Hanner — придбати частку у ТРЦ «Троїцький». За оцінками експертів, ця угода обійшлася холдингу Вадима Новінського щонайменше у кілька десятків мільйонів доларів, хоча точна сума не розголошується. Таким чином, навколо заявки України на проведення Євро-2012 було знято реальну напругу, пов'язану з фактором загрози іноземним інвестиціям. Хоча все могло бути інакше.

Справа «білого лицаря»

      Складно сказати, з яких міркувань структура Новінського пішла на такий крок. Можливо, з таким проханням до «Смарт-холдингу» звернулася українська влада. А можливо, посприяло вирішенню питання те, що Вадим Новінський є партнером президента ФФУ Григорія Суркіса — головного противника добудови «Троїцького» й головного лобіста українсько-польської заявки на Євро-2012 — у Молдавському металургійному заводі. Так чи інакше, російський бізнесмен, якому давно небайдужа доля України, виступив у ролі «білого лицаря» — у бізнесі цей термін застосовують до інвестора, який робить пропозицію про поглинання компанії, що вже є об'єктом спроби недружнього поглинання.

      Зрештою, такий «жест доброї волі» для Новінського не перший: «УМ» уже розповідала про те, як російсько-український олігарх понад два роки поспіль рятував Макіївський металургійний завод на Донбасі, погашаючи збитки «безнадійного» підприємства, сплачуючи борги із зарплати і вкладаючи десятки мільйонів доларів у його модернізацію.

      Та й чи так важливі мотиви? Головне, що, викупивши частку литовців у будівництві ТРЦ «Троїцький», «Смарт-холдинг» зробив значний вклад у перемогу України та Польщі в боротьбі за проведення Євро-2012.

МНС дає «добро»

      Нагадаємо, що введення в експлуатацію ТРЦ «Троїцький» було заплановане на березень цього року. На початку липня 2005-го корпоративні права на компанію ТОВ «Юджин», яка мала дозвільну документацію на землевідвід під будівництво торгово-розважального комплексу на площі перед стадіоном «Олімпійський», придбали ВАТ «Нерухомість столиці» спільно з литовською компанією Hanner. Інвестиції в об'єкт оцінювалися сумою 95 мільйонів доларів, з яких на даний момент у будівництво вкладено вже 50 мільйонів.

      Як відомо, ТОВ «Юджин» отримав усі права й дозволи на користування цією земельною ділянкою й будівництво торгово-розважального центру. За даними компанії, проект був узгоджений у всіх дозвільних організаціях Києва, було проведено три експертизи з оцінки евакуації глядачів зі стадіону після добудови «Троїцького». Позитивні висновки експертиз, проведених кафедрою міського будівництва Київського національного університету будівництва та архітектури і відомою французькою компанією ATN, підтвердило й Міністерство у справах надзвичайних ситуацій України. Визнано: проект торгово-розважального центру розроблений з урахуванням усіх вимог щодо евакуації глядачів зі стадіону й відповідає світовому рівню якості проектів такого типу. Тож скандали з приводу будівництва варто припиняти.

      16 травня 2007 року між НСК «Олімпійський» і ТОВ «Юджин» було підписано домовленість про врегулювання суперечливих питань і взаємних зобов'язань з метою завершення будівництва. Згідно з цим документом, забудовник забезпечить вертикальне планування території і будівництво виходів на вулицю Димитрова та в бік готелю «Спорт», а також замінить огорожу стадіону на таку, яка забезпечить більшу пропускну можливість для великої кількості людей. Домовлено також, що у дні проведення змагань паркінг торговельно-розважального центру «Троїцький» працюватиме для автомобілів глядачів, які приїздять на стадіон.

      Зрештою, будівництво комплексу забезпечить понад 50 мільйонів щорічних надходжень до міського бюджету за рахунок податків, однак спершу, звісно, необхідно розблокувати будівництво. Якщо це буде зроблено, комплекс обіцяють ввести в експлуатацію вже до кінця наступного року.

У єдиному комплексі зі стадіоном

      І ще один важливий фактор, який вказує на те, що ТРЦ «Троїцький» може бути зовсім не раковою пухлиною біля головного стадіону країни, а органічно доповнювати його. Днями на прямій телефонній лінії міністр у справах сім'ї, молоді та спорту Віктор Корж пообіцяв незабаром оприлюднити проект реконструкції НСК «Олімпійський», за яким арена перетвориться на спортивно-розважальний комплекс. При цьому міністр наголосив, що ТРЦ «Троїцький» стане не тільки фрагментом цього комплексу, а й діловим центром із сучасною інфраструктурою й органічно поєднається з оновленим НСК. «Інвестори сьогодні не зацікавлені вкладати гроші у просто спортивні об'єкти, — зазначив Корж. — У Європі сьогодні не прийнято будувати об'єкти, які включають у себе тільки чашу стадіону, поле і роздягальні, — там тепер зводять комплекси з магазинами, басейнами, кафе, ресторанами тощо. Саме в такі об'єкти інвестори і вкладають кошти».

      А тому, на думку міністра, створення такого багатофункціонального спортивно-розважального комплексу безболісно розв'яже проблему остогидлого всім довгобуду перед головною спортивною ареною країни, на якій, будемо сподіватися, пройде фінальний матч Євро-2012. За словами Віктора Коржа, торговий центр у комплексі з реконструйованим НСК «Олімпійський» дозволить створити базу, яка відповідатиме всім останнім вимогам ФІФА та УЄФА.

Василь КАРПЕНКО.
  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>