На дострокових парламентських виборах, які відбулися минулої неділі в Туреччині, переконливу перемогу здобула правляча проісламська Партія справедливості і розвитку, очолювана прем'єр-міністром Таїпом Ердоганом. Прем'єр вже через кілька годин після закінчення виборів привітав однопартійців та всіх громадян Туреччини, які голосували за його політичну силу, з перемогою і пообіцяв продовжувати політику реформ та курс на членство Туреччини в ЄС. Противники Ердогана вважають, що перемога його політичної сили стане загрозою для світського характеру Турецької держави, повідомляють з Анкари кореспонденти Бі-Бі-Сі. Ердоган каже, що його партія не допустить розколу в суспільстві та поважатиме світську Конституцію країни.
Участь у голосуванні була обов'язковою, але навіть при цьому дивує висока активність виборців. Правляча партія отримала 47 відсотків голосів, але оскільки в Туреччині встановлено один з найвищих у світі прохідних бар'єрів до парламенту (10 відсотків), то вона отримає більшість — 342 із 550 — парламентських мандатів і сформує однопартійний уряд.
Опозиційна Народна республіканська партія заручилася підтримкою 21 відсотка виборців (112 мандатів), а Націоналістична партія дії — 14 відсотків (70 мандатів). 11 інших партій, які брали участь у виборах, не подолали 10-відсотковий бар'єр. Окрім того, до парламенту потрапили 27 незалежних кандидатів, з яких 24 пов'язані з прокурдською Демократичною громадянською партією. Представники інтересів курдів потрапили до парламенту вперше за останні 10 років.
Попри тотальну перевагу в органах влади, Партії справедливості та розвитку доведеться розв'язувати складні питання, оскільки в Туреччині останнім часом почали зростати націоналістичні настрої. Вони пов'язані з тим, що Європа не бажає бачити цю країну в складі ЄС, а також тим, що залишається невирішеною проблема курдів, які ведуть на південному сході країни перманентну війну з центральною владою.
Одним з перших завдань новообраного парламенту буде призначення нового президента Туреччини, оскільки повноваження чинного — Ахмета Сезера — закiнчилися ще 16 травня. Нездатність обрати нового президента і стала причиною дострокових парламентських виборів.