«Інакші» депутати

      21 липня в Туреччині відбудуться дострокові парламентські вибори, в яких мають право брати участь більше 42 мільйонів громадян цієї країни. Як наголошують місцеві та закордонні оглядачі, результати цих виборів можуть дати поштовх масштабним реформам у політичній системі країни.

      Потреба проведення дострокових виборів (чергові мали відбутися в листопаді 2007 року) виникла через те, що парламенту не вдалося затвердити результати першого туру виборів президента республіки у квітні цього року, оскільки провідна опозиційна сила країни відмовилася визнати голосування законним і вказала, що вибір Абдулли Гюла (а він був переможцем першого туру) може означати відхід країни від її світського характеру. Після невдалої спроби провести на пост глави країни свого висуванця правляча Партія справедливості та розвитку (ПСР) терміново провела законодавчі зміни, за якими президент повинен обиратися не в парламенті, а всенародно на п'ять років. Водночас термін повноважень парламенту скорочено з п'яти до чотирьох років.

      На 550 парламентських мандатів сьогодні претендують 7 535 кандидатів, з яких лише 764 висунулися як незалежні. Інші входять до списків 14 політичних партій, які беруть участь у виборах. Оскільки прохідний бар'єр високий — 10 відсотків, то більшість з них до парламенту не потраплять. Найбільше голосів мають набрати вже правляча ПСР та опозиційна — Республіканська народна партія. Шанси інших партій потрапити до парламенту — мінімальні. Дві провідні партії Туреччини мають схожі політичні платформи, зокрема і в питаннях секуляризму, хіба що правляча опирається на поміркованих мусульман, а опозиція розробляє націоналістичну частину електорального поля. Зокрема, пропагує ідею увійти до ЄС з гордо піднятою головою і без жодних поступок.