Суперечливі коментарі та звіти чиновників, які, часто відмовляючись від сказаного декілька годин тому, запевняють народ, що небезпека то існує, то вже не існує, залишили поза увагою чи не найважливіший аспект — схоже, ніхто і досі не знає, як ліквідувати наслідки аварії. Оскільки для консультацій з ліквідації українська влада запросила на місце аварії казахських хіміків (складається враження, що вітчизняні науковці поступаються їм знаннями), постало запитання: а хто ж і справді консультує рятувальників, які мають справу з наслідком витоку хімічної сполуки?
Як відомо, основний обсяг ліквідаційних робіт покладений на еменесників. За логікою, у всі часи уряд і, зокрема, відомство Нестора Шуфрича, мало б просити інтелектуальної допомоги у Національній академії наук України. Ми зателефонували в НАН і спробували з'ясувати, чи увійшов хтось із «світил» науки до урядової комісії. Почуте, м'яко кажучи, здивувало. Завідувач відділу хімічно-інформаційного аналізу, доктор хімічних наук Костянтин Каздобін розповів «УМ», що Кабмін, незважаючи на ініціативу самих науковців надати допомогу, просто відмовився від неї. «Наступного дня після інциденту ми з власної ініціативи утворили робочу групу, оскільки думали, що на запрошення уряду доведеться їхати на місце катастрофи і консультувати рятувальників. Можна сказати, що вже тиждень люди «сидять на валізах». Проте, незважаючи на наші звернення до Кабінету Міністрів із запитаннями, чи готуватися до поїздки, ніхто ствердно не відповів і, видається, в наших послугах немає потреби».
Співробітник прес-служби Міністерства з надзвичайних ситуацій Ігор Кроль запевнив, що фахівців у галузі хімії серед рятувальників вистачає, оскільки відповідні підрозділи є не лише у МНС, а й Міністерства оборони, яке допомагає з ліквідацією наслідків. Однак, як виявилося, і залучення військових до робіт сталося теж не з ініціативи керiвництва уряду. Начальник прес-центру Сухопутних військ України Сергій Азиркін підтвердив, що на Львівщині таки працюють військові фахівці Самбірського підрозділу хімічного захисту, проте, за його словами, їх залучили після пропозиції допомогти, яка надійшла від самих армійців. «Одразу наступного дня після катастрофи командир Сухопутних військ Збройних сил України Іван Свида віддав розпорядження виділити необхідну техніку і людей, які мають досвід роботи з хімікатами не лише в Україні, а й за межами. Вони брали участь у операціях в Іраку та Кувейті. Однак спочатку саме наше відомство зв'язувалося з МНС і запитувало, яка допомога їм потрібна».
Існує ще й третя сторона, яка висловила готовність надати Україні фахову допомогу і скористатися чиїми послугами уряд відмовився. 18 липня підтримку в здійсненні експертизи середньострокових та довгострокових наслідків для природного середовища витоку фосфору, а також допомогу у ліквідації наслідків техногенної катастрофи нашій державі запропонувала Єврокомісія. Проте вітчизняні чиновники відмовилися і від неї. Про це повідомила представник Єврокомісії Барбара Хелфферіх.
Наполегливе бажання Кабміну і, зокрема, Міністерства з надзвичайних ситуацій, залучити до операції з ліквідації якомога меншу кількість людей наштовхує на думку, що уряду таки є що приховувати від громадськості, а наслідки аварії, ймовірно, є значно серйознішими, аніж розповідав відповідальний за ліквідацію Олександр Кузьмук. Підтверджує це і заява заступника секретаріату Президента Віктора Бондара, який сказав, що небезпека існує для води та продуктів харчування не лише на Львівщині, а й у прилеглих областях.
Наскільки еменесні фахівці в галузi хімії є компетентними і фахово підготовленими, можна буде зробити висновки після завершення усіх робіт. Однак не викликає сумнівів той факт, що Кабінет Міністрів України, правильніше — його деякі міністри, є далекими від поняття «професійний управлінець». Той же Віктор Бондар, який колись обіймав посаду міністра транспорту, категорично наголосив, що аварії можна було б уникнути, якби були дотримані всі необхідні умови транспортування фосфору. За його словами, влітку цю хімічну речовину можна перевозити лише вночі при температурі не більше 30 градусів за Цельсієм. Також він спростував чергову байку від Миколи Рудьковського, який запевняв, що українська сторона не мала права перевірити при в'їзді на територію нашої держави справність вагонів. «Інструкції з перевезення, навпаки, — навіть вимагають цього», — наголосив заступник голови секретаріату.
За словами Віктора Бондара, перед відправкою цистерн назад до Казахстану потрібно провести їх ретельну перевірку. Вчора діжки з небезпечною речовиною таки почали підіймати. Наразі невідомо, в яку пору доби їх транспортуватимуть на батьківщину. Проте не можна виключати, що правила безпеки знову будуть проігноровані й трагедія повториться. Пан Бондар також звинуватив Мінтранс та «Укрзалізницю» в інтересі до бізнес-процесів та незабезпеченні елементарної безпеки населення при перевезенні такого вантажу.
А ТИМ ЧАСОМ...
Якась чорна смуга настала для наших залізниць: у четвер тут сталася вже третя на цьому тижні НП. О 17.30 поблизу села Видинів Снятинського району Івано-Франківщини спалахнула пожежа у порожньому вагоні приміського дизель-потяга. Як повідомляє прес-служба МНС, вогонь повністю знищив вагон поїзда. На щастя, обійшлося без жертв і постраждалих. Пожежу ліквідовано о 18.15 чотирма рятувальними відділеннями. Рух потягів на цій ділянці було затримано на 1 годину 12 хвилин. Причину пожежі з'ясовують.