У Верховній Раді оголошено перерву
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
Голова Конституцiйного Суду Андрiй Стрижак на прес-конференцiї. (Фото автора.)
Обраний півтора тижня тому головою Конституційного Суду Андрій Стрижак під час свого першого спілкування з пресою певною мірою намагався реабілітувати імідж Феміди на КС після гучних скандалів навколо нього. Мовляв, криза вже позаду, а те, що відбувалося навколо суду, може, й на краще, бо «судді пройшли добру закалку». Логіка новобраного голови КС така: усе вщухло, з «Беркутом» на роботу судді більше не ходять, та й резонансних публікацій про конституційну Феміду у ЗМІ стало менше.
Згадавши слова свого попередника на посаді Івана Домбровського щодо тиску на КС, пан Стрижак зазначив: «Ніколи такого не було, щоб хтось брав суддю за піджак, притискав до стіни й вимагав потрібного рішення». Тиск, на його думку, був лише загальний: ті ж пікети під будівлею суду в квітні—травні, публікації у ЗМІ тощо. Але судді до того вже звикли. Мало цього, відчули певне полегшення, й усі разом зі спокійною душею пішли у відпустки. По черзі відпочивати судді не можуть — не буде кворуму. Тому сподіватися на винесення ухвал щодо резонансних конституційних подань i звернень наразі марно — принаймні до того часу, коли тіла носіїїв престижних мантій добряче засмагнуть.
Стрижак наголошує на кількох речах. По-перше, за період нової каденції КС, з часу його розблокування менш як рік року тому, колегіям суддів передано на розгляд 88 конституційних подань та 30 звернень. Суд прийняв 6 рішень, 93 ухвали, відкрив провадження у 21 справі. Отож, аналізуючи позитивні результати та темпи роботи КС, Андрій Стрижак відкидає звинувачення у бездіяльності органу конституційної юрисдикції. Мовляв, судді чинної каденції ухвалили більше рішень, ніж у попередні роки. Але при цьому голова КС визнає, що далеко не всі справи суд розглядає вчасно, у передбачені законом терміни.
Серед резонансних — подання щодо визнання неконституційним третього указу Президента про розпуск парламенту від 5 червня. За словами голови КС, по перших двох аналогічних указах Президента (від 2 та 26 квітня) Феміда припинила провадження. Адже ухвалюючи новий указ, глава держави припиняв дію попереднього. Тож визначати конституційність нечинних документів КС не в змозі. Та, як відомо, після домовленостей «трійки» (Президента, Прем'єра та спікера ВР) Віктор Ющенко видав новий указ про розпуск парламенту i призначення виборів на 30 вересня. Подання щодо визнання неконституційним цього указу Президента наразі перебуває у КС на попередньому вивченні, його поки що навіть не передано у колегію суддів, яка зазвичай рекомендує суду відкрити провадження у справі чи відмовити у відкритті.
Другий наголос від голови КС: висловлювання політиків щодо заполітизованості КС та окремих суддів, які нібито виконують політичні замовлення, є лише думками цих політиків. Але хоч би кому не подобалося те чи інше рішення КС, його потрібно виконувати, адже воно є остаточним i оскарженню не підлягає. У тому числі — стосовно відновлення пільг і компенсацій для окремих категорій громадян (яке відмовляється виконати уряд Януковича). Тож пан Стрижак розкритикував урядовців, які називають це рішення незаконним. «Ніякої політики тут немає, це чисто правове рішення, — додає Андрій Стрижак. — Конституційний Суд ніколи не обслуговуватиме політичні сили і не дивитиметься при прийнятті рішення на те, подобається воно комусь чи ні».
У цій площині варто згадати окремі персоналії. Голова КС підтвердив, що Володимир Іващенко та Валерій Пшеничний не є суддями КС — відповідно до указів Президента, вони є суддями у відставці. Інша справа щодо скомпрометованої на всю країну пані Сюзанни Станік. Напередодні Шевченківський районний суд Києва задовольнив її адміністративний позов до Президента Віктора Ющенка про визнання протиправним його указу про звільнення Станік із посади судді КС. Стрижак каже, що самого рішення суду ще в очі не бачив i нагадує, що новий Кодекс адміністративного судочинства чітко встановлює підсудність тієї чи іншої справи тому чи іншому суду, тож якщо є питання до рішення суду, його можна оскаржити в апеляційному порядку. «Буде рішення суду на руках — прокоментуємо. А також будемо його виконувати», — зазначив голова КС.
Секретаріат Президента найближчим часом оскаржуватиме судове рішення про поновлення Сюзанни Станік на посаді судді КС в апеляційному порядку. Скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду з вимогою скасувати постанову Шевченківського райсуду Києва про поновлення Станік як незаконну на Банковій вже готують. Тим більше, що пані Станік подала позов до райсуду не за місцем проживання, як того вимагає Кодекс адміністративного судочинства України.
Водночас Оболонський райсуд Києва скасував як протиправне рішення Верховної Ради про звільнення з посади судді Конституційного Суду Петра Стецюка. Нагадаємо, що суддю Стецюка неповноважна на той час ВР коаліційною більшістю звільнила у відповідь на звільнення Президентом Сюзанни Станік. Підставою для звільнення стала спільна заява Стецюка та інших суддів КС про відмову брати участь у розгляді справи щодо конституційності указу Президента про розпуск ВР. Парламент розцінив таку заяву як порушення присяги судді і відмову від виконання своїх безпосередніх обов'язків.
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
Доки український парламент, попри майданні обіцянки, не поспішає саморозпускатися, а ідея загальної децентралізації влади лишається в проектах, політики місцевого рівня вирішили взяти ініціативу в свої руки і почати ділитися досвідом та налагоджувати співпрацю з колегами, не чекаючи вказівок згори. >>
Прокурор Черкаського району Руслан Олійник, він же син екс-мера Черкас і відомого народного депутата України Володимира Олійника, нині у реанімації. Туди він потрапив після того, як районну прокуратуру пікетували черкаські активісти, вимагаючи його відставки. >>
Верховна Рада, котра ніяк не зважиться на «суїцид», помалу викликає гостре роздратування у найбільш палких прихильників дострокових парламентських виборів. Цього тижня із незвичною для себе різкою риторикою виступив депутат від «УДАРу» Павло Розенко, котрий заявив наступне: «УДАР» наполягатиме, щоб на одному з перших засідань через два тижні було все-таки проголосовано постанову (про саморозпуск), яка була підписана трьома політсилами... >>
Як уже повідомлялося, спікер розпущеного парламенту Олександр Мороз планує скликати 4 вересня сесію ВР. На заваді цьому можуть стати досить цікаві чинники. >>