«Золота» інвалідність

      Приказку «Комусь війна, а комусь — матінка рідна» згадає, мабуть, не одна людина, яка після знайомства з матеріалами цієї кримінальної справи задумається над ситуацією, що склалась у сфері медичних експертиз — зокрема, тих із них, котрі стосуються встановлення інвалідності. Пригадується зустріч із чоловіком на милицях у лікарняному коридорі — він не мав однієї ноги, тому періодично мусив з'являтися на очі лікарів-експертів. Добродій не втратив почуття гумору й відверто підсміювався над нормативними документами Міністерства охорони здоров'я: «От не можуть вони визнати мене інвалідом один раз і на все життя. Кожного року викликають, щоб подивитись, чи, бува, не відросла у мене нога!». Мусив, бідолаха, постійно ходити на комісію, бо без її нових і ще новіших висновків виникали проблеми з пенсією за інвалідністю та іншими соціальними гарантіями.

       То лиш людині необізнаній подібні нормативні документи здадуться безглуздими. Насправді ж вони на диво зручні для тих експертів, котрі полюбляють ловити золоту рибку в каламутній воді. От візьмуть, скажімо, і не видадуть необхідний документ — і тоді людина, яка за станом здоров'я не може працювати з повною віддачею, позбудеться такої важливої для неї соціальної підтримки. Проте якщо пацієнт попадеться здогадливий і вчасно відстібне «відкат» (розповідають, що іноді він сягає десяти відсотків від річної суми виплат), то йому не тільки вчасно все видадуть, а й від щирого серця запросять знов приходити — через рік.

       Аби не бути голослівними, давайте перегорнемо сторінки кримінальної справи, нещодавно заслуханої Ленінським районним судом м. Вінниці. Вона досить яскраво показує те, з чим можна зіткнутися в подібних комісіях. Наразі почалося з того, що житель Гайсинського району Олександр Л., який є інвалідом війни, відповідно до норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на позачергове безплатне забезпечення автомобілем із ручним керуванням за наявності медичних показань. Підставою для цього є висновок обласної медико-соціальної експертної комісії про наявність згаданих медичних показань.

       Саме за таким висновком Олександр Л. і звернувся до Вінницької обласної МСЕК, перед тим пройшовши відповідну комісію в районі. Оскільки чоловікові було вже під вісімдесят років, то йому взялась допомагати дочка, яка мешкає в обласному центрі. Вона і привезла батька на комісію. Проте (як розповідала згодом на попередньому слідстві) головний лікар відмовився їх вислухати, пославшись на те, що у нього на це немає часу. Жінка ще двічі приїжджала до облМСЕК, але щоразу поверталася ні з чим.

      Щоправда, вона отримала в реєстратурі цього медичного закладу важливу для себе інформацію. Реєстраторка Валентина Чумак повідомила їй, що довідку вона отримає тільки в тому випадку, коли заплатить 200 доларів, бо це така «такса». І додала, що тоді батька привозити не буде потреби — всі документи випишуть і без його присутності. Наступного разу реєстраторка переказала, що «такса» зросла і становитиме 300 доларів.

      Дочка ветерана війни теж проявила характер: перед тим, як їхати до облМСЕК, завітала в державну службу боротьби з економічною злочинністю. Звідти жінка вирушила до реєстратури, тримаючи в гаманці триста доларів, помічених спецзасобом. Там вона передала Валентині Чумак обумовлену суму, отримавши натомість поліетиленовий файл із бажаними довідками. Дуже скоро до реєстратури завітала слідчо-оперативна група з понятими. Оскільки підозрювана відмовилася видати гроші сама, мічені купюри були знайдені при огляді приміщення в журналі, який вона вела згідно зi службовими обов'язками.

      Пані Чумак за своєю посадою не мала відповідних повноважень для вирішення питання з видачею комісійних висновків, тому їй пред'явлено обвинувачення у підбурюванні до давання хабара та у заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (тобто в шахрайстві). Довести, що вона була всього-навсього «зв'язковою» у передачі хабара керівництву комісії, слідству не вдалося. Суд визнав Валентину Чумак винною, але обмежився досить м'яким покаранням — штрафом.

      Через лічені тижні прокуратура Вінниці порушила ще одну кримінальну справу за обгрунтованою підозрою в отриманні хабара головою вже іншої медичної експертної комісії. Нині вона очікує законного розв'язання.

А ТИМ ЧАСОМ...

      Прокуратура Полтавської області передала до Автозаводського райсуду Кременчука справу проти шести членів місцевої медкомісії, які вісім років (!) безпідставно видавали громадянам довідки про інвалідність. Кримінальну справу було порушено за фактом завдання службовими особами медико-соціальної експертної комісії № 2 міста Кременчука матеріальних збитків на суму 2,5 млн. грн. облуправлінню Пенсійного фонду. За словами начальника слідчого відділу облпрокуратури Юрія Костенка, слідчі вже завершили розслідування кримінальної справи, порушеної за фактами розкрадання чужого майна шляхом шахрайства в особливо великих розмірах, виготовлення та використання підроблених документів та службової недбалості службовими особами Кременчуцької МСЕК № 2.

      Цікаво, що медики «жирували» за рахунок хабарів та шахрайства з 1998 до 2006 рр., які брали й у доларах, i в гривнях. За цей час вони незаконно виготовили більш як 390 фіктивних витягів із актів огляду людей та довідок про призначення груп інвалідності. Ці підроблені документи фіктивні «інваліди» надавали в управління ПФУ в Автозаводському, Крюківському районах Кременчука, а також Комсомольська та у Кременчуцькому, Семенівському і Козелецькому районах Полтавщини, після чого їм призначалася, нараховувалася та виплачувалася пенсія з інвалідності. Під час слідства облуправлінню Пенсійного фонду було відшкодовано більше мільйона гривень.