«Золота» інвалідність
Приказку «Комусь війна, а комусь — матінка рідна» згадає, мабуть, не одна людина, яка після знайомства з матеріалами цієї кримінальної справи задумається над ситуацією, що склалась у сфері медичних експертиз — зокрема, тих із них, котрі стосуються встановлення інвалідності. Пригадується зустріч із чоловіком на милицях у лікарняному коридорі — він не мав однієї ноги, тому періодично мусив з'являтися на очі лікарів-експертів. Добродій не втратив почуття гумору й відверто підсміювався над нормативними документами Міністерства охорони здоров'я: «От не можуть вони визнати мене інвалідом один раз і на все життя. Кожного року викликають, щоб подивитись, чи, бува, не відросла у мене нога!». Мусив, бідолаха, постійно ходити на комісію, бо без її нових і ще новіших висновків виникали проблеми з пенсією за інвалідністю та іншими соціальними гарантіями.