На столичних вулицях сьогодні «прописані» майже 30 тисяч безпритульних собак. Проблеми цих «киян» учора обговорювали на громадських слуханнях у столичній мерії.
Зокрема, уже з вересня в Києві планують розпочати стерилізацію бездомних тварин. Свого часу таким шляхом пішли всі цивілізовані країни: стерилізовані тварини не зможуть розмножуватися і з часом просто вимруть. Регулювати їх чисельність шляхом відлову і вбивства, як ми вже пересвідчилися, — неефективно. Та й не гуманно. Брати все-таки, хоча й менші...
Після операції всіх стерилізованих тварин позначатимуть спеціальними нашийниками. Проте, за словами заступника голови КМДА Ірени Кільчицької, ще остаточно не вирішено: випускати тварин після операції на волю чи тримати в притулках. Задля цього столична мерія має намір збільшити кількість собачих притулків.
Один такий, за словами Ірени Кільчицької, через два місяці відкриється на Сирці. Він зможе прийняти до 500 чотирилапих. На його облаштування, за словами Ірени Кільчицької, потрібні зовсім невеликі, як для Києва, кошти — 250—300 тисяч гривень. Крім того, київські чиновники обіцяють відкрити такі притулки в кожному районі столиці. «З одного боку, кияни зможуть швидше знаходити своїх собак, якщо тварина зникла, а з іншого — райони оперативніше реагуватимуть на скарги населення щодо безпритульних тварин», — каже Кiльчицька. У нинішньому ж притулку в Бородянці, який у народі зазнав нехорошої слави, буде змінено керівництво. «Будь-яка порядна людина, маючи такі звинувачення (про знущання над тваринами. — Авт.), просто написала б заяву про звільнення, а вони ще й пручаються, тримаються за свої місця», — каже Кільчицька.
Правда, президент Київського міського товариства захисту тварин Ася Серпінська вважає нинішню систему притулків застарілою. Жінка наголошує, що у цих закладах тварини мають перебувати не пожиттєво, а лише тимчасово — поки не знайдуть їм господарів. Крім того, за словами пані Асі, дуже показовим є приклад європейських країн, де безпритульних собак ловлять, стерилізують, а потім знову відпускають на вулицю. В Україні таким шляхом пішла Одеса, завдяки чому кількість «вуличних» тварин у місті значно скоротилася. «Тільки стерилізація — іншого шляху нема, — впевнена Ася Серпінська. — Притулків у нас недостатньо, тому більшу частину тварин після стерилізації доведеться повертати на звичні місця. Звичайно, хотілося б, щоб там за ними доглядали волонтери...»
Ася Серпінська, як ніхто інший, знає, що врятувати беззахисних тварин можна — варто лише захотіти. Сім років тому жінка самостійно перетворила звичайний корівник у Гостомелі під Києвом на сучасний притулок. Зараз там мешкають 500 собак і 200 котів, а також їжаки, ворони, яструби. Для них на території притулку існує навіть госпіталь: операційна, стаціонар та прийомний хол, що можуть одночасно прийняти 70 тварин. «Якби ще місто допомогло нам встановити систему опалення і перекрити дах, який тече, то лікарня могла б працювати і взимку, — зітхає пані Ася. — Адже після операції зі стерилізації собака якийсь час має побути в теплому приміщенні».