Пiсля нетривалих канiкул мiнiстр енергетики Юрiй Бойко (лiворуч) дуже засмаг. (Фото Укрінформ.)
Всупереч очікуванням друзів та соратників, наш Прем'єр Віктор Янукович так і не з'явився вчора на їхні ясні очі, віддавши перевагу медицині та гарячій Іспанії. У залі засідань повисла розчаровано-тривожна атмосфера ікон, лампадок та інших предметів сакрального мистецтва, якими розчулені міністри зазвичай щедро обдаровують свого шефа у величне свято його дня народження. Натомість перший віце-прем'єр Микола Азаров, який на правах в. о. Прем'єра вів засідання, зумів створити аншлаг у залі. Ті журналісти, які все ж таки вирішили прийти на чергове засідання уряду за відсутності першої особи, не пожалкували.
«Уряд твердо і послідовно вживав заходів для нейтралізації негативних явищ», — розпочав із високої ноти Микола Янович. З незвички він почав говорити дуже тихо і трохи вбік, користуючись мікрофоном, тільки аби покашляти в нього. Як фізик, а не лірик перший віце-прем'єр похвалив себе за результативність та обгрунтованість планів уряду, назвав цифри зростання економіки: переробка — 14, машинобудування — 23, а деревообробна промисловість — цілих 30 відсотків. І тільки тоді перейшов до більш звичних справ — критики опонентів. «Окремі моменти, що викликають тривогу, залишаються, — старанно «темнив» Микола Азаров та автори тексту його промови. — Все це ще більше має мобілізувати нас і націлити роботу уряду на подолання тенденцій, які непокоять». Які саме тенденції і кого вони непокоять, присутні так і не довідалися.
Натомість пан Азаров ще раз нагадав про наполегливу роботу його команди над бюджетом-2008. Найближчі плани уряду — це, виявляється, потужний сигнал в економіці та соціальній сфері. Знову ж таки нез'ясованим залишилося, що і кому сигналізуватиме друга людина у Кабінеті Міністрів. «Уряд поставив завдання планувати бюджет на три-п'ять років уперед, щоб жити не одним роком або півріччям, як бувало, а спрацювати масштабні проекти, програми на два—три роки», — Микола Янович, мабуть, забув, що планувати бюджет і є святим обов'язком самого уряду.
Утім бюджетний процес у країні, як виявляється, зупинився різко, мов мустанг на скаку. Перший віце-прем'єр сам зізнався в цьому. І оперативно звинуватив у підриві основ безіменних політиків, які тяжіють до деструктивної політики. Але опускати руки команда Віктора Януковича не збирається і вже найближчим часом готується «закласти фундамент бюджетної конструкції наступного року». Головне, аби деструктивні політики знову не вилізли з окопів.
Швидко покінчивши з марудною, але яскравою метафоричною частиною виступу, Микола Янович зосередився на «траєкторії зростання». «Ми очікуємо зростання ВВП на рівні 7,2 відсотка та інфляцію — 6,8%. Номінальний приріст внутрішнього валового продукту у розмірі 810 млрд. гривень означає, що вперше в історії України на одну особу припаде понад чотири тисячі доларів. Це в шість разів більше, ніж було в 2000 році», — оскільки гроші, навіть віртуальні, люблять усі, пан Азаров нарешті створив справді яскравий образ. Насторожував хіба що двотисячний рік як точка порівняння, приміром, як комуністичні ідеологи завжди порівнювали власні досягнення із 1913-м, найневрожайнішим роком в історії царської Росії. Але головне, що зарплата, за розрахунками урядових фінансистів, зростатиме у 2,3 раза швидше, ніж ВВП. Таким чином, коаліційний уряд намагається вибити козир із рук опонентів, які постійно звинувачують його у антисоціальній скерованості бюджетних витрат.
Як і його безпосередній шеф, Микола Янович дуже оптимістично дивиться на перспективи зростання експорту, вважаючи, що він підніметься на цілих двадцять відсотків. А імпорт — усього лиш на п'ятнадцять. І від'ємне сальдо, якщо пану Януковичу і Ко надалі довірять працювати в органах виконавчої влади, вони обіцяють скоротити до трьох мільярдів американських доларів.
Ложка меду в передвиборний період буде корисною для членів сімей військовослужбовців, які загинули в Афганістані та інших державах, де велися бойові дії. Вчора уряд ухвалив Угоду про державну соціальну допомогу, адаптувавши законодавчі норми країн СНД, щоби колишні солдати та офіцери, переїхавши до іншої країни, могли отримувати матеріальну допомогу. Віце-прем'єр-міністр Дмитро Табачник пояснив, що угода стосується щонайменше тринадцяти тисяч громадян України.
Не міг змовчати Микола Янович і про лебедину пісню нинішнього Кабміну — законопроект про державні закупівлі. «Цей закон кладе край безпрецедентній корупції та безвідповідальності», — пан Азаров озвучив, мабуть, найпарадоксальнішу тезу за довгі роки існування сірого урядового будинку. Адже пояснити, яким чином закон, що заганяє процес придбання товарів за державні гроші у безпросвітню «тінь», може боротися з корупцією, не вдалося навіть такому сильному оратору, як нинішній перший віце-прем'єр.
Але коли на кону такі гроші (детальніше про ситуацію із законопроектом читайте на стор. 8), то, звичайно, не до логіки. Міністерство юстиції отримало наказ — вивчити ситуацію та терміново розробити відповідні нормативні акти уряду, які би «врегулювали ситуацію». А керівництво МВС, Генеральної прокуратури мають ще й з'ясувати, чому офіційному органу Кабміну заборонили друкувати непідписаний законопроект. «Матеріали надати на розгляд уряду!», — грубим голосом велів виконувач обов'язків Прем'єр-міністра.
Цікаво, що скандальний законопроект викликав скандал усередині cамої «антикризової» коаліції. Так, учора партійний соратник Миколи Азарова, почесний президент Тендерної палати України Раїса Богатирьова публічно висловила свій осуд метушливими діями першого віце-прем'єра. «Хотілося би нагадати Миколі Яновичу, що саме коаліція, координатором якої я, до речі, є, призначила його на цю посаду... Цей закон не був офіційно оприлюднений, а отже, не вступив у дію. Цей факт визнають усі», — сказала, як відрізала, пані Богатирьова, заодно порадивши Олександрові Морозу іноді почитувати Конституцію: перед тим, як виступати. За її словами, надрукувати законопроект треба не тільки у газетах, які читають лише чиновники, а й масових виданнях — аби з сумнівними положеннями змогли ознайомитися широкі маси.
...Учора виконавча влада дуже сильно полюбила працівників пера і телекамери. Віце-прем'єр Дмитро Табачник розповів, що уряд ухвалив законопроект про професійний захист журналістів. Працівникам ЗМІ планують подарувати право не розголошувати джерело інформації, хіба що за рішенням суду. «Служба безпеки двічі категорично протестувала проти цього пункту, але потім погодилася», — підкреслив власну значимість Дмитро Володимирович. Як додаткові «пряники» — соціальні гарантії, збільшена заробітна плата, особливо у комунальних виданнях, безкоштовне житло, опалення та електроенергія тим фахівцям друкованого слова, які мешкають у селі.
Існує, щоправда, маленький нюансик: законопроект має розглянути Верховна Рада і підписати Президент. Але коли у нас буде легітимний парламент, то країна матиме, ймовірно, інший уряд. Тому перспективи для введення у дію цих добрих намірів мінімальні. Отже, в уряду розв'язані руки — обіцяти можна більше, краще, активніше.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
