Вільна економічна зона «Донецьк», через яку в Україну завозиться імпортне дешеве м'ясо, вбиває тваринницьку галузь сусіднього регіону. Про це днями повідомив голова Харківської облдержадміністрації Арсен Аваков і одразу ж був звинувачений опонентами у виголошенні першого політичного месиджу до вересневих парламентських виборів. У свою чергу статистика і тривожні коментарі фахівців-аграріїв свідчать про те, що майбутні перегони в цьому конфлікті, можливо, й відіграли певну роль, але далеко не основну.
Все почалося із заяви Арсена Авакова тижневої давності, коли він під час поїздки Печенізьким районом досить жорстко прокоментував ситуацію із закупівлею м'яса у приватних сільгоспвиробників. На його думку, харківської свинини та яловичини в нашій ковбасі вже немає. Для цього використовується бразильська та аргентинська сировина сумнівної якості. А все тому, «що в Донецькій області знову почала функціонувати вільна економічна зона, через яку безмитно завозиться дешеве імпортне м'ясо. Для тваринництва Харківщини ця ситуація стає катастрофічною». Аби розв'язати цю проблему, пан Аваков пригрозив звернутися до РНБО з пропозицією припинити функціонування вищезгаданої ВЕЗ, а заодно припустив, що Кабмін не в змозі контролювати процеси, які руйнують економіку цілої галузі, а тому «йому слід подати у відставку».
Реакція опонентів не забарилася. Вже через день прес-служба Ради по ВЕЗ Донецької області поширила власну заяву, в якій назвала виступ пана Авакова «визивним і необгрунтованим». «Турботу Арсена Борисовича про рідне тваринництво ще можна було б зрозуміти і прийняти, — йдеться у посланні, — якби не одна красномовна обставина: саме пан Аваков є персоною, яка сьогодні через своїх бізнес-партнерів контролює тваринницьку галузь Харківської області». Для доказу донеччани назвали три підприємства регіону, що спеціалізуються на виробництві птиці і навіть з якоюсь дитячою безпосередністю обізвали сусіднього «губернатора» «гусячим принцом». Мовляв, його нічого не цікавить, окрім власного номера у передвиборчому списку «Нашої України».
«Це не питання кон'юнктури або передвиборчої політики, — відповів услід голова Харківської облдержадміністрації. — Це питання державної безпеки. Якщо тваринництво помре, то ми довго шукатимемо, де купити спочатку м'ясо, потім цукор, потім хліб. У кожному з цих напрямів ми маємо жорстку кризу».
До того ж курятина та гусятина, що фігурує у донецькій заяві, у цьому конфлікті далеко не на першому місці. Йдеться в основному про морожену свинину та яловичину, яка в масовому порядку завозиться через ВЕЗ «Донецьк» та контрабандним шляхом за дуже низькими цінами. Витісняють з вітчизняного ринку українських тваринників і так звані давальницькі схеми. Це коли м'ясо ввозиться нібито на переробку за умови його повернення назад у вигляді напівфабрикатів та готової продукції, а насправді ж все залишається в Україні. У результаті, як повідомив начальник обласного управління агропромислового розвитку Михайло Жорник, сьогодні збитковість виробництва свинини в області сягнула 31 відсотка, а яловичини — 54. Він пояснив цю ситуацію, з одного боку, критичним падінням закупівельної ціни, а з іншого — ростом вартості кормів та енергоресурсів.
У товаровиробників своя статистика. Директор одного з найбільших в Україні агропромислових комплексів «Слобожанський» (Чугуївський район) Борис Данилів говорить, що цього року підприємство планувало збільшити виробництво свинини та яловичини на 15—18 відсотків. Але замість цього терпить шалені збитки і має великий виробничий мінус: через різке падіння закупівельних цін. Комбінату ледве вдається реалізовувати продукцію за згубною для себе ціною — 6 гривень, оскільки ринок пропозицій переповнений м'ясом по 3—4 гривні. «Усе це результат вакханалії, яка півроку триває на закупівельному ринку, — каже голова Чугуївської райдержадміністрації Юрій Прав. — І це відбувається з комбінатом, який є унікальним не лише для Харківської області, а й для усієї країни». Дрібні товаровиробники не витримують конкуренції і поготів, масово вирізаючи худобу.
Діяльність донецької ВЕЗ, на думку харків'ян, наносить чималої шкоди і споживачам. «Найгірше те, що обвал закупівельних цін ніяк не відбився на торгівельній вартості м'яса та м'ясних продуктів, — говорить Борис Данилів. — М'ясо як коштувало в середньому 25 гривень, так і коштує. Тобто споживачів реально обдурюють на 8—10 гривень. До того ж нашим громадянам підсовують товар, не придатний для споживання». Якість латиноамериканської мороженої продукції дійсно викликає багато запитань. Вочевидь зовсім не випадково від цього імпорту сьогодні категорично відмовляються не лише західні країни, а й Росія. Наші ж санепідеміологи поки що від аналогічних коментарів утримуються.
На думку Арсена Авакова, для того, аби вирішити цю проблему, необхідно прийняти закон про заборону імпортного м'яса. На його думку, це мала б зробити ще Верховна Рада п'ятого скликання. «Депутати були готові узяти будь-які гроші для вирішення будь-яких питань, — говорить він. — Ось воно і було вирішене. Тільки, на жаль, не на користь тваринницької галузі». Харківські товаровиробники, у свою чергу, пропонують терміново ввести хоча б квоти на дешеве імпортне м'ясо.