Три роки на Мукачів

      Про Мукачівський шабаш навесні 2004 року вiдомо всiй Українi. Тоді місцевий криміналітет за підтримки влади Закарпаття намагався грубо фальсифікувати вибори мера цього міста. Експерти називали вибори міського голови Мукачева своєрідним полігоном провладних сил перед президентськими виборами восени 2004 року. За півроку до Помаранчевої революції саме у цьому промисловому центрі Закарпаття випробовувалися брудні виборчі технології, які потім застосовувалися на загальноукраїнському рівні.

      Цілих три роки знадобилося Генпрокуратурі, що б врешті-решт направити до суду кримінальну справу за обвинуваченням Володимира Паульо - колишнього радника голови Закарпатської облдержадміністрації Івана Різака у даванні хабарів у квітні 2004 року під час проведення виборів Мукачівського міського голови. Нагадаємо, що пан Паульо на Закарпатті вважається відомим кримінальним авторитетом на прізвисько Чалий. Раніше засудженого радника «губернатора» та президента ФК «Закарпаття Паульо-Чалого було заарештовано правоохоронцями ще у травні 2005 року, але докази слідство збирало увесь цей час.

      Прес-служба Генпрокуратури повідомляє, що особа, стосовно якої до суду передано справу, звинувачується у дачі хабарів головам дільничних виборчих комісій, організації викрадення з приміщення Мукачівського міськвиконкому виборчої документації, в тому числі протоколів про результати голосування та виборчих бюлетенів, а також вчинення під час виборів Президента України в 2004 році в місті Тячеві хуліганських дій та насильства стосовно народного депутата України.

      Цікаво, що Чалому пред'явлено цілий «букет» обвинувачень: йдеться про злочини, передбачені наступними статтями Кримінального кодексу - ст. 257 (бандитизм), ст. 258 (терористичний акт), ст. 294 (масові заворушення), ст. 295 (заклик до вчинення дій, що загрожують громадському порядку), ст. 342 (опір представнику влади чи правоохоронного органу), ст. 343 (втручання в діяльність працівника правоохоронного органу), ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу), ст. 341 (захоплення державних будівель чи споруд), ст. 187 (розбій), ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна), ст. 357 (викрадення документів), ст. 146 (незаконне позбавлення волі і викрадення людини), ст. 129 (погроза вбивством), ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами і речовинами), ст. 115 (замах на вбивство), ст. 348 (посягання на життя працівника правоохоронного органу), ст. 344 (втручання в діяльність державного діяча), ст. 346 (втручання або насильство стосовно громадського діяча), ст. 296 (хуліганство).

      Відтак, пану Паульо за вироком суду може вистачити часу на те, щоб добре обдумати власну надмірну злочинну активність у підтримці «ядиного» кандидата. Тим більше, що стосунки Паульо із екс-«губернатором» Різаком протягом цих років зійшли нанівець, адже Чалий активно співробітничав зі слідством у справі Різака й давав проти нього свідчення.

ДО РЕЧI:

      Засідання Апеляційного суду Івано-Франківської області, на якому підсудний - екс-голова Закарпатської облдержадміністрації Іван Різак мав виголосити своє останнє слово у судовому процесі, перенесено на 16 липня у зв'язку із хворобою головуючої на суді судді Надії Стефанів. «Хворіє» i підсудний Різак, який продовжує з'являтися на процесах у супроводі лікарів. Тим більше, що після виголошення останнього слова підсудного суд має винести йому вирок.

      Нагадаємо, що слухання справи Різака в Апеляційному суді Івано-Франківської області триває вже дев'ять місяців. Колишнього «губернатора» Закарпаття звинувачують у доведенні до самогубства ректора Ужгородського держуніверситету Сливки; зловживанні службовим становищем; отриманні хабара; користуванні мобільним телефоном за рахунок «Закарпаттяобленерго»; організації масових заворушень у Сваляві; незаконній видачі посвідчень радника «губернатора» трьом особам. Прокурор Олександр Завадський просить Феміду позбавити Різака волі на 12 років з конфіскацією майна.