Цінний подарунок (вартість ікон може сягати 150 тисяч доларів) передав Лаврі Всеукраїнський фонд відтворення пам'яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара. Образи тривалий час зберігалися в приватних колекціях збирачів ікон Ігоря Паламарчука та Сергія Платонова. У власність благодійної організації вони потрапили ще п'ять років тому, проте передати їх заповіднику одразу не вдалося: багато часу забрала реставрація та юридичне оформлення подарунку.
Відновлення кожного з образів тривало від півроку до року. За словами експерта фонду ім. Олеся Гончара, художника-реставратора Юрія Вакуленка, лаврські реставратори ретельно працювали над кожною іконою, адже пам'ятки дуже старі: належать до XVII-XVIII ст. Проте «Деісус» (так називається ікона, що має в центрі зображення Христа, а справа і зліва від нього - Богоматір та Івана Хрестителя), на відміну від «Богородиці з деісусного ряду» та «Успіння Пресвятої Богородиці», потребував особливих зусиль. Річ у тім, що раніше цей образ відновлювали шляхом нанесення свіжої фарби на вже існуючу, тому зараз реставратори мали знімати багато шарів старого розпису. «Давньоруське сакральне мистецтво, до якого належать ці ікони, базувалося на одній з найважчих у світі технік живопису», - пояснює пан Юрій.
Побачити образи відтепер зможуть відвідувачі тимчасових лаврських виставок. Пам'ятки сакрального мистецтва були подаровані Успенському собору, проте у цьому храмі знаходитися постійно вони не зможуть: замало місця. Незважаючи на це, керівництво заповідника не лишає надії знайти новим експонатам гідне місце. «Нам дуже рідко дарують ікони, - ділиться головний зберігач фондів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Григорій Полюшко. - Цьогоріч меценати вже презентували лаврі три образи, викуплені в магазинах. Ще один такий подарунок ми приймемо до кінця року. А от минулого року нам зовсім не дарували нічого подібного», - розповідає пан Григорій.
Керівник фонду ім. Олеся Гончара, академік НАН України, Герой України Петро Тронько розповідає, що серед меценатів організації багато приватних осіб, але перше місце серед них довгий час утримує Державна митна служба України, яка передала фонду вже дві тисячі різноманітних пам'яток культури. За словами пана Петра, зараз в Україні дуже важко бути меценатом. «Верховна Рада має прийняти низку законів, які б сприяли спонсорству, - стверджує Петро Тронько. - Тільки за такої умови традиція меценатства може вижити».
Вікторія ДОЛГОВА,
Петро ТАРАНЮК.