Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.
Вітаючи співвітчизників із Днем Конституції, Президент заявив, що хоче «задати практичний тон широкому громадському діалогу про нові конституційні орієнтири України»
«Ми маємо багату конституційну національну традицію, - підкреслив у своєму зверненні до народу глава держави. - Її основою, її опорою була завжди воля людей. Українські конституції не насаджувались - українські конституції народжувались.
Народ прагнув, шукав і творив гарантії самостійного і справедливого життя. Конституція Пилипа Орлика. Конституція Української Народної Республіки. Конституційні акти Західно-Української Республіки і Карпатської України. Ці та інші основоположні національні документи означають більше, ніж фіксація певного устрою чи стану відносин. Тут є сила, тут є непоборне бажання і спроможність нації творити і розвивати власну державність. Саме крізь таку призму - призму відповідального державного погляду - мусимо навчитись оцінювати сучасні і майбутні етапи конституційного розвитку Української держави».
За словами Президента «нашим безумовним досягненням є Конституція України, схвалена 28 червня 1996 року. Це - історичний крок, перша системна відповідь на те, яку країну будуємо в новому часі».
Основний закон держави треба, нарешті, захистити від невиправданого шалу критики, вважає Ющенко.
«Втілення Конституції 96-го року виявило багато труднощів. Це - закономірно для нашої молодої демократії. Вдосконалення Конституції було необхідним. Вкотре хочу підкреслити, що повернення до минулих моделей влади - неможливе і непотрібне.
Однак із такою ж відвертістю кажу, що втручання в Основний закон країни в 2004 році завело країну в глухий кут і створило життєву загрозу українській демократії. Це - один із найбільших ударів по державності в новітній історії країни, - так оцінює Президент результати політреформи. - Фактична зміна конституційного ладу була здійснена без участі і врахування думки народу. Неузгодженості у діях органів влади перетворилися на непримириме протистояння. Порушення Конституції стали нормою на тлі масштабної парламентської корупції, ревізії волі виборців і деградованої політичної культури, де крісло важить більше, ніж людська совість. Понад 70 відсотків громадян України вважають, що країна розвивається у неправильному напрямку».
Віктор Ющенко заявляє: «Як Глава держави я зобов'язаний зупинити і, безумовно, зупиню цей хаос. У країні потрібно навести лад. Нам потрібна Конституція свобод, Конституція порядку. Нам потрібна Конституція як єдиний суспільний договір. Сьогодні я закликаю все українське суспільство долучитися до конче необхідної дискусії на тему конституційної реформи. Така реформа повинна відбуватися прозоро, публічно, з найширшою участю громадськості. Уже найближчим часом я представлю на широке обговорення концептуальні засади нової редакції Конституції України».
І тезово - по суті проектованого Основного закону.
«Перше і, можливо, найважливіше. Нам необхідно досягти якісно вищого рівня конституційного захисту прав і свобод людини і громадянина. Потрібно конкретизувати фундаментальні положення Основного закону про політичні і соціально-економічні права. Я ініціюю запровадження інститутів конституційної скарги і народної законодавчої ініціативи - механізмів, які ширше дозволять відстоювати права і вимоги людей у Конституційному Суді і Верховній Раді. Я наполягатиму на чіткому гарантуванні належного судового захисту прав громадян. Замість декларації, людям потрібен реальний механізм дії.
Друге. Потрібно поставити крапку в дискусіях про організацію державного механізму. Україні потрібна сильна влада. Її система має бути чіткою і збалансованою з конкретною відповідальністю глави держави, уряду та парламенту. З урахуванням нинішнього досвіду повинні з'явитись ефективні запобіжники проти найменших замахів на узурпацію влади.
Я виступаю за посилення засад парламентаризму. Водночас, маємо унеможливити перетворення Ради на «найвищий орган державної влади». Чітко і категорично я вимагаю скасування необмеженої депутатської недоторканності. Нинішня ситуація є неприйнятною і за своєю суттю є злочинною. На мій погляд, варто предметно розглянути пропозиції щодо скорочення строку повноважень парламенту та його чисельності.
Не виключаю доцільності повернутися до теми формування в Україні двопалатного парламенту. Це дозволить зміцнити представництво регіонів у законодавчому органі і підвищити відповідальність та якість законотворення.
Третє. Нам потрібна надійна опора для розвитку країни. Слід закріпити конституційні засади європейської інтеграції України. Одночасно вкрай важливо створити юридичні передумови для докорінної адміністративно-територіальної реформи і реформи місцевого самоврядування, яка відповідатиме європейським стандартам. Нам необхідний чіткий, артикульований європейський вектор конституційного розвитку держави. Саме це дасть додатковий імпульс для справжніх і докорінних змін у нашій країні».
«Тих змін чекає український народ, - переконаний Президент. - Вельми важливо, щоб тема конституційних змін знайшла свою підтримку у громадських колах. Суспільна думка має стати вирішальною. Нова редакція Конституції України має бути схвалена на всенародному референдумі вже найближчим часом. Це є принципова позиція.
Такий крок гарантуватиме право народу безпосередньо впливати на творення власного Основного закону і, безумовно, посилить значення цього закону. Воля народу, воля людей має раз і назавжди стати в Україні непорушною.
Це - наша мета. Шлях до неї пройдемо гідно і твердо. Я впевнений у наших силах і знаю, як досягти в країні змін».
Прем'єр-міністр переконаний, що «не варто вигадувати новий конституційний велосипед або повертатися до старої моделі влади, від якої абсолютна більшість політичних сил відмовилась у 2004 році». На думку Януковича, потрібно просто «довести до логічного завершення вже розпочату конституційну реформу». Цей процес має розпочатися після проведення дострокових виборів до Верховної Ради, формування парламентської коаліції та уряду. «Якщо це робити не поспіхом і не нав'язуючи позицію однієї сторони всім іншим учасникам конституційного процесу, тоді робота над оптимізацією чинного Основного закону буде успішною і може завершитися до кінця 2007 року», - вважає керівник уряду.
В.Я. виступає «за створення конституційної комісії на парламентській основі, з участю президентської сторони» і закликає «спрямувати її діяльність на оптимізацію і продовження конституційної реформи». «Ми також застерігаємо від будь-яких спроб ревізії або скасування конституційної реформи, які можуть призвести до гострої політико-правової кризи та дестабілізації всієї системи влади», - попереджає Прем'єр, підкреслюючи, що «ніхто не повинен мати монополію на владу». Досягти цього, на думку Януковича, можна «лише в умовах парламентсько-президентської системи».
Першочерговим завданням реформи Янукович вважає визначення й закріплення форм безпосереднього здійснення влади народом, зокрема - права визначати й змінювати конституційний лад шляхом всеукраїнського референдуму.
Одним із пріоритетних завдань Прем'єр назвав реформу судової системи. Крім того, він наголосив на необхідності чіткого розмежування повноважень усіх гілок влади та «подолання фактичного двовладдя в системі виконавчої влади».
Також, на думку глави уряду, необхідно вдосконалити наявну в нашій державі пропорційну виборчу систему: «Україна повинна звернутися до змішаних моделей або до застосування відкритих регіональних списків». Янукович пропонує, аби весь склад Кабміну формувала парламентська коаліція, оскільки той факт, що зараз кандидатури двох міністрів вносить Президент, на думку головного «регіонала», «руйнує цілісність уряду як органу колективної відповідальності». Прем'єр також пропонує ухвалити закон, який визначатиме статус і повноваження допоміжних і дорадчих органів Президента, зокрема секретаріату, і регулюватиме відносини глави держави з вищими державними інституціями, центральними та регіональними органами виконавчої влади. Окремо Янукович зупинився на необхідності розширення прав місцевого самоврядування, пояснивши, що «ключовим завданням є забезпечення фінансової і ресурсної самодостатності місцевих рад».
Прем'єр-міністр виступає за обмеження недоторканності народних депутатів і пропонує дозволити їм не складати мандати у випадку призначення на посади міністрів. «Це дозволить також забезпечити повноцінне виконання закону про держслужбу, який не стосуватиметься діяльності членів Кабінету Міністрів, оскільки міністр - політичний діяч, а не держслужбовець», - пояснює свою позицію Янукович.
громадяни мають із двох протилежних варіантів
Лідерка опозиції застерігає український політикум від «приватного підходу» до творення нового Основного закону, адже «Конституція - це такий проект, на якому не повинно бути тавра індивідуального копірайту». «Більше того, нова Конституція, з огляду на відсутність совісті та відповідальності українських політиків - це взагалі не політична царина», - наголошує Тимошенко й підкреслює, що проект оновленого Основного закону повинні запропонувати не політики, які все роблять «під себе», а фахівці в галузі конституційного права. Після того як юристи напишуть Конституцію не для політиків, а «для громадян», вона «має набути статусу недоторканності», щоб егоїстичні політики не мали права навіть коми поміняти.
«Замість «всенародного обговорення», яке, по суті, зводиться до трьох «круглих столів», народу треба запропонувати два готові проекти нової Конституції, - вважає Тимошенко. - В одному з цих проектів має бути представлена парламентська форма правління, в другому - президентська».
Лідерка БЮТ наголошує, що нова Конституція повинна містити «чіткі механізми контролю за діями влади», зокрема - закріплювати відповідний статус і повноваження опозиції. Крім того, каже Тимошенко, Основний закон має передбачати персональну відповідальність політиків та чиновників за їхню діяльність. При цьому ЮВТ наполягає на скасуванні не лише депутатської недоторканності, а й решти пільг народних депутатів.
Вказує опозиціонерка і на те, що нова Конституція має «створити в Україні систему справжнього правосуддя». «Конституція повинна визначити, що суддя не тільки незалежний, а й відповідальний», - підкреслює Тимошенко. Досягти цього, на її думку, можна «виборністю всіх суддів та створенням системи реально можливого відкликання суддів iз посад за грубе неправосуддя. Це має відбуватися за спеціальними процедурами та за участі громадськості».
Коментуючи конституційні ініціативи Президента, висловлені у виступі напередодні святкування 11-ї річниці Конституції, Юлія Тимошенко повністю підтримує ідею скорочення чисельності депутатів Верховної Ради. Водночас пропозицію запровадити двопалатний парламент лідерка БЮТ вважає «абсолютно неприйнятною», оскільки «Україна - унітарна держава, а тому не потребує двох палат, що, як правило, існують у федераціях».
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
