У кримській місцинці героїв занесли в злочинці

      Тамтешні депутати прийняли заяву, в якій відмовляються виконувати указ Президента Віктора Ющенка і готуватися до урочистих заходів з нагоди ювілею головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича. З відповідним листом вони звернулися до рад усіх рівнів України  із закликом підтримати це рішення, оскільки сімферопольські парламентарії вважають Романа Шухевича «зрадником і посібником фашистів». «Враховуючи його діяльність у Великій Вітчизняній війні і численні факти посібництва фашистам і прямої співпраці з ними, вважаємо образливим здійснювати рекомендації про перейменування площ і вулиць населених пунктів України на честь головнокомандувача УПА, а також будь-які інші заходи щодо увічнення пам'яті Романа Шухевича», — цитує  заяву УНІАН.

      Натомість депутати підтримали вимогу республіканського комітету Комуністичної партії і дали дозвіл на встановлення в місті пам'ятника жертвам ОУН-УПА. Найближчим часом монумент «Постріл у спину»  висотою три метри має   з'явитися на центральній площі міста Радянській, навпроти Будинку кіно. Композиція зображатиме фігуру жінки, яка підтримує чоловіка, пораненого у спину.  На відведеному  для пам’ятника місці вже сім років стоїть камінь на цю ж тематику, який, планується, і замінять пам'ятником. Як повідомили «УМ» у прес-службі Сімферопольської міської ради, таке рішення назрівало давно. «Спорудження монумента розпочнеться одразу, як буде завершена підготовка всієї проектної документації. Наразі невідомо, скільки коштів буде затрачено на його виготовлення і установку, однак гроші вже виділено з міського бюджету».

      Прес-служба республіканського комітету КПУ мотивувала свою вимогу встановити пам'ятник тим, що «бандерівці» нібито замість вдячності визволителям від фашистського поневолення почали проти них війну. «Скульптурна композиція символізує ситуацію, яка склалася у воєнний і післявоєнний періоди в СРСР, коли вчителі, інженери, лікарі, партійні працівники поїхали на Західну Україну, щоб надати допомогу, а натомість отримали від рук націоналістів ненависть, травлю, муки, поранення і смерть», — ідеться в повідомленні прес-служби.

      Солідарний з комуністами і міський голова Сімферополя Геннадій Бабенко. У коментарі «УМ» він мотивував установлення пам'ятника численними проханнями мешканців міста і назвав цей крок актом громадянської зрілості. «Я вважаю, що історію треба пам'ятати. Більше чотирьох тисяч кримчан, у тому числі й сімферопольців, загинули на Західній Україні. Причому там вбивали вчителів, лікарів, медсестер, які навіть зброї в руках не тримали. До мене на прийом приходять родичі і просять поставити такий монумент. Адже є в Україні пам'ятники афганцям, чорнобильцям. Ніхто проти них нічого не має. То чому не можна згадати тих, хто був убитий чи замучений ні за що? Чому діди загинули, а внуки не можуть згадати?»

      Проте, вочевидь, пан Бабенко не бажає згадувати, що існує велика різниця між визволителями та тими, хто, визволивши, не збирається покидати тієї землі, а за наказом вищого керівництва проводить репресії і геноцид проти корінних жителів. На Галичині загинуло від рук східних «братів» десятки тисяч ні в чому не винних людей, які йшли в УПА, аби боронити й захищати свою домівку, родину і землю.

        Такої ж думки, висловивши повну підтримку указу Президента про вшанування пам'яті Романа Шухевича, дотримуються і представники націонал-патріотичних організацій Криму. Вони обіцяють зробити все від них залежне, аби не допустити встановлення монумента, бо, переконані, робиться це виключно задля піару і політичних ігор, але аж ніяк не з ініціативи місцевих мешканців. «У Криму ніколи не було вояків ОУН-УПА. Відтак, звідки тут могли взятися їхні жертви? — прокоментував ситуацію «УМ» голова Кримської організації Української народної партії Олег Фомушкін. — А якщо зі сходу під гаслом звільнення від фашистських загарбників на Західну Україну йшли вояки, які потім катували і вбивали мирне населення, то це не жертви націоналістів, а загарбники, які впали від рук тамтешніх мешканців, котрі боронили своє життя і власну землю. Ми виступаємо за надання всім учасникам Другої світової війни однакового статусу — треба, врешті-решт, поглянути правді у вічі і прирівняти ветеранів Радянської армії та упівців. А встановлення пам'ятника — чистої води показуха окремих політичних сил, які напередодні виборів прагнуть попіаритися, вносячи в суспільство розбрат. Такі рішення не може приймати місцева влада. Це прерогатива вищого законодавчого органу, в якому, до речі, їхні вожді досі на словах кричать, що намагаються об'єднати країну».