За словами заступника голови екологічної комісії Київради Даніеля Карабаєва, таке рішення депутатів змусили прийняти декілька обставин. По-перше, досі не встановлено, якою мірою існуючі бювети задовольняють потреби мешканців столиці. По-друге, досі не вирішена проблема законсервованості свердловин — із 250 бюветів повноцінно нібито діють лише 150. На думку депутатів, функціонування свердловин також не відповідає певним нормам безпеки, оскільки є на балансі житлово-комунального господарства. Після встановленням якості води у них та з'ясування перерахованих причин зупинки будівництва і буде прийняте рішення про доцільність їх спорудження у майбутньому.
Натомість «Київводоканал» заявляє, що якість усієї води, яку споживають кияни, жорстко контролюється, а бювети, в яких, згідно з висновками аналізів, вода є непридатною для вживання, призупиняють діяти до завершення санітарно-профілактичних заходів. За інформацією «Київводоканалу», лише протягом чотирьох місяців цього року 23 рази проводили дезінфекцію і промивання свердловин, водопровідних мереж і водозабірних колонок. Такі ж процедури робили й стосовно 61 із 203 діючих бюветних комплексів.
Водночас останнім часом у столиці таки побільшало скарг на погіршення якості питної води зі свердловин. Як повідомив «УМ» голова Європейської екологічної комісії в Україні Ярослав Місяць, тільки за останні тижні до організації вже надійшли сотні звернень киян. Щоправда, не завжди люди просять провести перевірку води через її незадовільну якість. Не менше звернень надходить з обуреннями від намірів Київради закрити бювети. «До нас уже надійшло чимало скарг із проханням перевірити правомірність рішення депутатів та аби ми створили комісію з групи незалежних експертів, які б дали висновки щодо якості води. Наразі ми саме цим займаємося, бо переконані: дати об'єктивну оцінку можуть тільки фахівці, які не працюють на того, хто зацікавлений у тому чи іншому рішенні».
Проте дана ситуація може мати і ще один аспект. Перші нарікання на якість води у бюветах лунали ще декілька років тому — в пік початку популярності її споживання. Як говорили тоді знаючі люди, такі чутки були вигідні фірмам, які лише почали виходити на ринок торгівлі водою зі свердловин у пластикових пляшках. Вони мали на меті переманити контингент громадян, які відчули різницю між хлорованою водою з-під крана і з свердловини.