«Геном кожної людини — це історія її здоров'я і хвороби та прогноз на ті роки, що залишилися, записані на молекулярному рівні, — говорить академік НАН і АМН України, президент АМН України, доктор меднаук, професор Олександр Возіанов. — Якщо не брати до уваги екстремальні ситуації, то тривалість життя і стан здоров'я кожної людини цілком залежать від ступеню повноцінності її генів. У крайніх проявах порушення в генах призводить до класичних спадкових хвороб. При менш значних дефектах — до підвищення вірогідності виникнення захворювань. Саме тому, що ступінь відхилення від повноцінності в заданих генах у різних людей буває різним, одні люди вмирають у 50 років, а інші живуть 100».
З огляду на важливіть генетичних досліджень Академія меднаук України не раз пропонувала створити в нашій державі Інститут генетичної і регенеративної медицини. Два дні тому Кабінет Міністрів нарешті дав розпорядження про створення нового інституту. За словами віце-прем'єра Дмитра Табачника, інститут має стати провідною науковою установою з проблем розробки і використання новітніх генних і клітинних технологій для лікування тяжких хвороб.
Як прогнозують учені, генна діагностика з часом забезпечить створення генетичного паспорта людини. Сьогодні генетичний паспорт обмежений лише декількома генами і порушеннями в них, які пов'язані з чітко вираженими спадковими хворобами. Водночас кількість досліджених генів та їхніх порушень швидко збільшується, тож, за словами професора Возіанова, вже через три—п'ять років такий паспорт може стати достатньо повним і навіть вичерпним, хоч і дорого коштуватиме. І тоді в медицині будуть задіяні генні технології людини, які ліквідують неповноцінність генів, — генна терапія і генна хірургія. А для блокування інфекційних хвороб будуть використовувати генну вакцинацію та внутрішньоклітинну імунізацію. Це цілком реальні напрями, хоч поки вони межують з мрією...