Ректор пішов на «посадку»

      Очевидно, в Білорусі настала криза влади, адже президент вдався знову до свого колись улюбленого прийому — боротьби з корупцією. Нагадаємо, що саме гучними обіцянками пересадити всіх злодіїв і користолюбців Олександр Лукашенко домігся свого часу статусу всенародного улюбленця. Схоже, тепер Лукашенко про свою звичку згадав по-справжньому і по-справжньому ж почав саджати. Отже, довгий список титулованих фінансистів і директорів, як не парадоксально, успішних білоруських підприємств поповнився наприкінці минулого року ще одним «посадовцем» — ректором Білоруського державного університету, — як їдко підмітив мій друг-викладач, найбільш проблематичного університету на околиці Європи.

      Спочатку — кілька слів про сам університет. Іноземців, які забрідають в його стіни, у тому числі й моїх київських колег, вражають зазвичай дві речі. По-перше, повна і брутальна відсутність національної білоруської мови. На щастя, я не пропонувала своїм знайомим посидіти на лекціях, наприклад, з історії Білорусі чи з польської мови і послухати, як на «трасянці» (еквівалент «суржику») говорять доценти і кандидати всіляких наук. А по-друге, візуально вбиває злиденність університетських приміщень, до яких найменш підходить визначення «храму наук». Швидше, виникає асоціація із середньою школою якого-небудь запущеного райцентру, де «наочна агітація» на стінах пережила кілька змін державних формацій, а стійкий запах шкільної їдальні переслідує вас навіть там, де, за визначенням, його бути не може. Ми не говоримо навіть про те, що, здавалося б, повинно бути невід'ємною частиною столичної «Сорбонни» — і про багату бібліотеку (коли «сильно розумним» студентам потрібні сучасні посібники, вони просять «напрокат» у знайомих з, наприклад, Європейського гуманітарного університету), про комп'ютерне оснащення, про особливу спудейську атмосферу. Сьогодні БДУ більше нагадує велике ПТУ. Повторюся, йдеться про головний університет держави.

      Повідомлення про те, що під руку ловцям корупціонерів трапився ректор університету Олександр Козулін, державні мас-медіа сприйняли на «ура». Утім сьогодні подібним чином сприймається у державних ЗМІ оголошення про будь-яку «посадку». З екранів телевізорів щодня розповідалося про відхід керівництва БДУ від стереотипів «класичного університету» і про «особисті дивацтва Козуліна замість роботи». Однак головною причиною відставки і накладення на ректора підписки про невиїзд називають його махінації iз золотом. Іноді пояснюється — з «університетським» золотом.

      Справа в тім, що під дахом університету існує комерційне підприємство «Унідрагмет БДУ», що заробляє постачанням німецьким фірмам університетського металобрухту і відходів для глибокої промислової переробки. Зрозуміло, що в університеті, на якому є радіофізичний, фізичний, хімічний і ще усілякі факультети, що володіють сяким-таким технічним оснащенням, брухту цього вистачає. І брухт цей, на який через певний час перетворюється використовувана студентами і викладачами технічна база, містить чималу частку дорогоцінних металів, у тому числі золота. Таким чином, процес прозорий: університет віддавав німецькій фірмі «Демет Дойче Еделметал» залізний мотлох, у відповідь одержував злитки. За перероблені, приміром, у золото відходи «Унідрагмет БДУ» розраховувався частиною цього самого добутого золота. Зрозуміло, що вміст золота в брухті і відходах не може відповідати кількості золота, отриманій у результаті переробки — у кращому випадку витягається відсотків 97, іншої технології у світі просто поки немає. Крім того, кількість дорогоцінних металів, що вказується в паспорті при виробництві радіотехнічних деталей, не може після 10-20 років експлуатації залишатися сталою. Звідси виникло головне обвинувачення в «золотих махінаціях», висунуте проти Козуліна, — вивчивши ліцензії, видані підприємству «Унідрагмет БДУ», слідство встановило «невідповідність» кількості золота вивезеного і золота завезеного. Начальник Слідчого комітету МВС Білорусі повідомив пресі, що тільки за одним контрактом (підприємство під патронажем БДУ здійснює свою діяльність з 1999 року) виявлено нестачу 34 кг золота. Висунуто проти Олександра Козуліна й звинувачення в ухилянні від сплати митного збору на суму 300 млн. рублів.

      Водночас чимало говорять у Мінську й про те, що відставка Козуліна та інкримінована йому «золота лихоманка» — лише привід, а не причина, тому що кандидатура ректора БДУ більш ніж серйозно розглядається політологами як одна з можливих на майбутніх президентських виборах. Очевидно і те, що як ректор Козулін зробив певні кроки убік Європи, принаймні його відкритість європейським програмам і міжнародним освітнім проектам вигідно відрізняла його від попереднього керівництва БДУ.

      Так чи інакше, а в новий рік Білоруський університет уже ввійшов з новим ректором. Це Василь Стражев, колишній міністр освіти. Саме йому належать висловлювання про надмірну модернізацію Козуліним підходів до освіти, насамперед технічному, і про «дивацтва» колишнього ректора (йдеться про «авангардне» оформлення особистого кабінету Козуліна, що, на думку його нинішніх гонителів, ніяк не узгоджується з уявленнями про «класичний університет». Утім, мабуть, справа не в ректорських картинках і сувенірах). В історію білоруської освіти Стражев увійшов як один з авторів новітньої шкільної реформи, що ознаменувалася, серед іншого, десятибальною системою оцінювання знань, написанням «пропрезидентських» підручників з історії і практично повним витисканням на другий план білоруської мови. Тепер новаторство підходів Василь Стражев демонструватиме на прикладі школи вищої. Новий ректор багато і часто цитує президента, однією з перших його публічних акцій в університетських стінах стала зустріч з активістами перейменованого комсомолу (БРСМ). Цього вже достатньо для припущень, що ідеології відтепер у стінах Білоруського державного університету приділятиметься значно почесніше місце.

Тіна ПАЛИНСЬКА.

Мінськ.