Грошей багато не буває

      Сьогодні Конституційний Суд має оголосити рішення щодо конституційності обмеження коштів політичних партій, які ті мають право витратити під час виборчої кампанії. Як відомо, схема фінансування виборів є такою: партія або блок, що бажає позмагатися за депутатські мандати, вносить до держбюджету країни грошову заставу в розмірі 2 тисяч мінімальних зарплат. Якщо відштовхуватись від суми у 400 гривень (мінімальна зарплата станом на 1 січня цього року), то йдеться, таким чином, про 800 тисяч гривень. Саме стільки держава поверне кожній із партій, яка здолає 3-відсотковий бар'єр і пройде до парламенту. Але поки триває кампанія, Центральна виборча комісія бере на себе місію розподілення держбюджетних коштів (поповнених самими партіями) на те, аби кожен із політгравців був рівною мірою представлений на каналі УТ-1, державному радіо та газетах «Голос України» і «Урядовий кур'єр». Окрім грошової застави, існує також виборчий фонд кожного з учасників виборів. Цей фонд є лімітованим і дорівнює 400 мінімальним зарплатам. Кошти з нього йдуть на виготовлення рекламної продукції та ведення агітації. Так, принаймні, передбачає закон про вибори народних депутатів.

      Зрозуміло, що подібні фінансові рамки не надто влаштовують політичні сили, хоч останні, власне, ніколи й не дотримувались жорстких грошових обмежень. Тіньові вкладення кожної з партій обрахувати складно, проте, за деякими даними, на виборах-2006 Партія регіонів витратила під час кампанії 25 мільйонів гривень, Блок Литвина — 23 мільйони, Партія екологічного порятунку «Еко+25» — 21 мільйон, «Наша Україна» — 12 мільйонів, «Віче» — 9, Блок «Не так!» — 4, ПРП-«Пора» — 3 та Блок Юлії Тимошенко — понад 1 мільйон гривень...

      Цього року претенденти на крісла у парламенті вирішили закріпити свої витрати у законодавчому порядку і зняти табу на перевищення фондів. 70 народних обранців звернулись свого часу по експертну оцінку до Конституційного Суду, який, починаючи з 8 лютого цього року, вивчає дане питання і готується до проголошення свого вердикту.

Коаліція додає роботи КС

      А 55 представників коаліції оскаржують у КС третій указ Президента про розпуск парламенту. Їхні політичні опоненти вже оголосили подібний демарш зривом домовленостей між Президентом та Прем'єром. А також неповагою до Конституції України, 82 стаття якої проголошує Верховну Раду розпущеною, якщо в її складі залишається менше двох третин від усього депутатського корпусу. Коаліціанти, в свою чергу, наполягають на тому, що парламент продовжує бути чинним — принаймні до того моменту, поки ЦВК не внесе ясність у питання з обнуленням виборчих списків БЮТ та «Нашої України».