Курт Вальдхайм помер позавчора у віці 88 років. Він потрапив до лікарні у Відні ще минулого місяця — з підвищеною температурою та інфекцією, а помер через зупинку серця, повідомили австрійському громадському телебаченню ORF лікарі та родина екс-президента.
Вальдхайм народився 1918 року в селі Санкт Андре-Вердерн поблизу Відня. Навчався у правничій школі, після закінчення якої 1939 року був призваний до Вермахту. Після 1945 року став на дипломатичну службу. Був послом Австрії в Канаді, а потім перейшов на роботу до ООН. До його дипломатичних успіхів можна зарахувати посередництво у кризі в Бірмі 1971 року. Вже на посаді генсека ООН Курт Вальдхайм відіграв позитивну роль у залагодженні протистояння між США та Іраном у зв'язку з захопленням революційною гвардією американського посольства в Тегерані.
Вальдхайм був на чолі ООН iз 1972 до 1982 року, а в 1986—1992 роках вiн — президент Австрії. Лише під час президентської виборчої кампанії з'ясувалося, що в роки війни він служив у Вермахті. Його частина базувалася на Балканах і була причетна до воєнних злочинів. Вальдхайм відкидав усі звинувачення у причетності до цих злочинів і стверджував, що лише виконував свої обов'язки, до яких, зокрема, належало транспортування 42 тисяч грецьких євреїв до нацистських концтаборів та винищення югославських партизанів, — розвінчувала австрійська преса. Вальдхайм відповідав, що був лише перекладачем у цих «рейсах смерті». Більшість австрійців таки повірила йому, оскільки неприємні моменти біографії, у приховуванні яких Вальдхайм покаявся, не завадили йому стати президентом. Але поставили на біографії таку пляму, яку не вдалося змити до кінця життя. Вашингтон вніс його прізвище у список осіб, яким заборонено в'їзд до Сполучених Штатів. Ця заборона ніколи не була відмінена.
Діючий нині президент Австрії Гайнц Фішер висловив «найглибше співчуття» родині померлого та наказав приспустити державний прапор біля президентського палацу.