Хто хоче сплеску бандитизму?

16.06.2007
Хто хоче сплеску бандитизму?

Внутрiшнi вiйська залишати вулицi злочинцям не збираються. (Фото автора.)

      Внутрішні війська МВС, командування яких чітко заявило про власне підпорядкування Верховному Головнокомандувачу — Президенту Віктору Ющенку, не дають спокою коаліції. Особливо соціалістам на чолі з Олександром Морозом. Мабуть, Сан Санич спить i бачить, як ВВ штурмує вже нелегітимну Верховну Раду, в якій дехто приріс «п'ятою точкою» до керівного крісла. Тож нині у ВР на розгляді є проект Закону України «Про деякі заходи забезпечення громадського порядку в України» (від 22.03.2007 за № 3375), розроблений нардепом-соціалістом Степаном Бульбою.

      Очевидно, що завдяки останнім подіям він зазнав певних коректив, якщо взагалі не виник нізвідки (не зважаючи на дату), бо навіть у Главку ВВ про нього дізналися лише зараз. Цей законопроект пропонує встановити, що забезпечення громадського порядку здійснюється тільки підрозділами міліції громадської безпеки МВС. Залучення внутрішніх військ до охорони громадського порядку в проекті Закону не передбачено. I це ще більше співзвучно з нещодавнім інтерв'ю пана Мороза «Комсомольській правді в Україні», в якому він натякає, що ВВ взагалі може зникнути, як колись Національна гвардія.

 

Мушкетери та гвардійці

      Нагадаємо, що 6 червня Президент Ющенко підписав указ, відповідно до якого, органом військового управління Внутрішніх військ є Головне управління Внутрішніх військ МВС, а командувач ВВ щодо власних військовослужбовців користується правами міністра оборони. Самого командувача ВВ, а ним нині є Олександр Кіхтенко, призначає на посаду і звільняє з посади Президент. I тут немає нічого нового — кадровий нюанс прописаний в Законі «Про Внутрішні війська», зберігається ця норма i в законопроекті «Про Національну гвардію», який спільно розробили МВС та ВВ ще півтора року тому. Чому цей законопроект досі не підтримала ВР, натомість прихильно ставиться до нашвидкуруч розробленого законопроекту Бульби, який мало знається на силовій специфіці, — ще те питаннячко.

      Не дає спокою коаліції й те, що 25 травня Президент взагалі вивів ВВ з-під підпорядкування МВС і підкорив їх Верховному Головнокомандувачу. Не просто так, а враховуючи політичну кризу в країні й спроби нині хворого керівництва МВС змусити війська виконувати не властиві їм функції, про що неодноразово писала «УМ». Укази Президента щодо ВВ коаліція намагалася оскаржувати в Конституційному Суді, а на цьому тижні до протиборства підключилося й Міністерство юстиції, яке підготувало адміністративний позов за указом Президента про перепідпорядкування Внутрішніх військ. За словами міністра юстиції Олександра Лавриновича, цей позов уже схвалено Кабінетом Міністрів, щоправда до, суду він ще не дійшов.

      А от віце-прем'єр-міністр з питань національної безпеки та оборони Олександр Кузьмук, з одного боку, не бачить ніякого протистояння між МВС та Внутрішніми військами, лише взаємодію, але, з іншого — боїться, що ВВ хтось може поставити на межу порушення закону, оскільки всі інші дії бійців ВВ, окрім охорони правопорядку, будуть незаконні. «Я категорично проти, що військове формування, міліція були поділені на мушкетерів короля i мушкетерів кардинала», — «засвітився» знанням творів Дюма генерал Кузьмук.

Міліція сама не впорається

      У цьому контексті дуже важливі малопомітні слова генерала армії про охорону правопорядку, який здійснюють також i ВВ. Адже доки пан Кузьмук розмірковує про гвардійців та мушкетерів, партнери коаліції з СПУ вже готуються позбавити ВВ функцій з охорони правопорядку. I це при тому, що МВС нічого проти допомоги ВВ у боротьбі із вуличною злочинністю немає. Навпаки, лише «за». Адже неупереджені патрулі «Барса», або простих строковиків із ВВ неабияк допомогають розкрити злочини за гарячими слідами. У МВС немає стільки людей для патрулювання вулиць, як i коштів на їх утримання. Невипадково МВС нині направляє для забезпечення охорони громадського порядку курортних регіонів близько 10 тисяч співробітників міліції, у тому числі й військовослужбовців Внутрішніх військ, «Беркута» і ППС. I такi відпрацювання вже встигли стати традиційним.

      Мало цього, в прес-службі ВВ «УМ» повідомили, що на сьогодні Внутрішні війська, згідно з планами комплексного використання сил та засобів в охороні громадського порядку, виконують службу в усіх 24-х обласних центрах, містах Києві та Севастополі, а також у 23 містах обласного підпорядкування. Лише за п'ять місяців цього року бійці ВВ виконали близько семи тисяч завдань з охорони громадського порядку — переважно з патрулювання наших вулиць, забезпечення масових заходів та комплексного оперативно-профілактичного відпрацювання різних регіонів держави. Зазначимо, що, коли за порядком на футбольних матчах стежило ВВ, ганебного побиття фанатів ніколи не було. Хлопці знають свою роботу.

      Та що казати, багато хто може згадати, що «мобілку» йому повернули саме мобільні патрулі ВВ, декому врятували дівочу честь у найближчому парку або й життя. Внутрішні війська не потрібно викликати за номером «02», бо там де вони патрулюють, кримінал, якщо не потрапляє до їхніх тенет, то швидко лягає на дно. Що й казати, половину від усієї кількості патрульно-постових нарядів, які виділяються від органів внутрішніх справ відповідно до планів єдиної дислокації міст, становлять саме ВВ. Щодобово до патрульно-постової служби в середньому залучається більше чотирьох тисяч бійців із червоними хрестами на шевронах. В Україні дійсно сьогодні не має мобільнiшого військового формування, яке здатне якісно та ефективно виконувати завдання з охорони громадського порядку та безпеки громадян.

Злочинці потирають руки...

      До речі, коли на початку 90-х на базі ВВ було створено Національну гвардію, до складу якої були передані кращі військові частини ВВ, у країні різко погіршилася криміногенна ситуація, збільшився рівень злочинності на вулицях і громадських місцях. Свій негативний досвід щодо переформування ВВ має й сусідня Росія.Тепер й через купку переляканих «морозівців» така загроза знову нависає — Україна може стати на ті ж самі граблі.

      Отже, соціаліст Бульба вирішив, що ВВ охороняти громадський порядок не повинні, при цьому не наводить жодного суттєвого аргументу на користь позбавлення ВВ властивих їм функцій, прописаних у законодавстві. Те, що такі «пустощі» в нелегітимній ВР загрожують сплеском вуличної злочинності, автора, мабуть, не тривожить, головне піар перед виборами, адже з ВВ наполегливо намагаються зробити такого собі «монстра», з яким можна красиво й героїчно боротися у зручних кабінетах.

      Але не все так погано. По-перше, даний законопроект навіть якщо буде ухвалений нелегітимною ВР, то не матиме жодної юридичної сили. Тим більше що Президент таку дурню просто не підпише. Залишається, сподіватися, що в парламенті нового скликання, який матиме відповідні легiтимнi  повноваження, подібні законопроекти не з'являтимуться, а народні депутати візьмуть за основу законопроект, спільно розроблений, як ВВ та МВС, так i окремими народними обранцями попередніх скликань. 

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>