Атака на «Хрещатик»

      Тринадцять років тому хормейстер Лариса Бухонська створила камерний хор «Хрещатик». Задля цього вона залишила Київський інститут культури, де працювала викладачем на кафедрi хорового диригування, роботу в Національній радіокомпанії. Тобто людина поставилася до свого нового проекту дуже серйозно, і незабаром життя віддячило їй за таке ставлення: «Хрещатик» почав успішно гастролювати, побував у Німеччині, Ірландії, Великобританії, Угорщині, Данії, Франції, брав участь у міжнародних фестивалях і привозив звідти все нові й нові дипломи. А в 1999 році хор отримав визнання міста, яке представляв на всіх концертах та фестивалях — Київрада надала «Хрещатику» статус муніципального. Більше того, влада симпатизувала колективові не лише формально, а й, так би мовити, практично. Оскільки «Хрещатик» працював в аварійному приміщенні за адресою вулиця Студентська, 8, було прийнято рішення передати колективові ще й сусідні 12 соток землі. І не просто передати, а збудувати там цілий комплекс, де був би зал для виступів, репетиційні приміщення, невеличкий, на 5—6 кімнат, гуртожиток для молодих артистів. Але радість була, м'яко кажучи, передчасною. Земелька сьогодні на вагу золота, а особливо якщо вона — в центрі столиці, поблизу кінотеатру «Київська Русь». Але хто б міг подумати, що той клаптик землі може взагалі поставити знак питання навпроти майбутнього хору «Хрещатик»!..

      На прес-конференції, яка відбулася днями, Лариса Бухонська розповіла, що нова міська влада в особі пана Черновецького до «Хрещатика» має зовсім інші почуття і, як підозрює керівник хору, не в останню чергу — через ту саму землю. Інакше як пояснити той факт, що саме з «Хрещатика» Головне управління культури вирішило розпочати розподіл посади «директор-художній керівник» на дві окремі — «генеральний директор» та «художній керівник»?

      Лариса Володимирівна, яка обіймає саме посаду «директор-художній керівник», уже мала інвесторів, які готові були відселити «Хрещатик» у нормальне приміщення, сплачувати оренду і почати будувати той самий омріяний комплекс. Але тільки-но вона поділилася цими планами з начальником Головного управління культури Світланою Зоріною — ситуація почала розвиватися зовсім непередбачувано. Дуже швидко з'явився наказ про те, що художнім керівником хору залишається Бухонська, а його генеральним директором призначено такого собі пана Воїнова. Який ледь не наступного дня прийшов до Бухонської з пропизицією віддати печатку. Та відмовила і зауважила, що в таких випадках печатку просто так не віддають, потрібно, щоб наказ вступив у силу і щоб її попередили про звільнення у визначений термін. На що новопризначений генеральний — до речі, у «Хрещатику» всього лише двадцять хористів, так що «генеральний» у цьому випадку звучить аж занадто претензійно — парирував, мовляв, є терміни, а є домовленості.

      «Зараз я на лікарняному, — розповідає пані Бухонська. — І на прес-конференцію прийшла «на ліках». У Головному управлінні культури мені так і сказали, що ніякого суду я не виграю. Але я все одно вирішила позиватися, цей хор створила я сама, в контракті, за яким мене оформляли на посаду директора-художнього керівника, терміни не зазначені, а тому закон, я гадаю, буде на моєму боці».

      Найбільше Ларису Володимирівну обурює той факт, що згідно з положенням про розподіл посад, на роботу її тепер братиме саме генеральний директор, вона повинна буде йому звітувати і, звісно, ні до якого будівництва не матиме жодного стосунку. «Пан Воїнов — юрист, він працював у різних поважних структурах, — каже Лариса Володимирівна. — Але для того, щоб заступити на цю посаду, треба, згідно з законодавством, п'ять років пропрацювати на керівній посаді у сфері культури — такого досвіду ця людина не має». Хоча пані Зоріній ця кандидатура гендиректора «Хрещатика» дуже навіть подобається.

      Зараз «Хрещатик» пише листи до найвпливовіших людей країни, включаючи Президента і Прем'єра, з проханням розібратися нарешті в цій ситуації і дати змогу нормально працювати. Врешті-решт, можна утворити при хорові дирекцію, яка б займалася будівництвом, а в роботу «Хрещатика» не втручалася. Але таке майбутнє для цього колективу видається малоймовірним: «земельне питання» в Києві сьогодні — на особливому рахунку. Складається враження, що хтось там наверху таки справді вирішив, що 12 соток у центрі міста для якогось там «Хрещатика» — це вже занадто, переб'ються.

      Юрист Валерій Міссіров від імені хору «Хрещатик» подав уже кілька позовних заяв до суду щодо визнання незаконним і скасування розпорядження Леоніда Черновецького про розмежування посад, які обіймала Лариса Бухонська. Перше судове засідання відбудеться у понеділок, 18 червня, у Солом'янському райсуді столиці.