Володимир Заплатинський, народний депутат із Партії промисловців і підприємців
— про те, що це не коаліція, а опозиція насправді стоїть на заваді достроковим виборам:
— М'яч на стороні опозиції, проте опозиційні депутати щось не дуже поспішають слухати своїх вождів і складати мандати. Може, опозиційні вожді не дуже й хотіли б цих виборів, а насправді прагнули дестабілізації в країні, щоб спіймати свою
рибку в скаламученій руками, що не крали, воді.
(УНІАН)
Ксенія Ляпіна, член президії НСНУ, колишній депутат від «Нашої України»
— про те, з яким мазохізмом спікер Мороз дозує складення депутатами їхніх повноважень:
— Зачитування заяв маленькими порціями — це знущання. Це називається проводити хірургічну операцію без наркозу, потрошку. Тобто відрізали пальчик — боляче? — ну давайте ще трошки відріжемо.
(сайт «Нашої України»)
Віктор Ющенко, Президент України
— про поведінку Мороза в парламенті:
— Я б не хотів, щоб ми знаходились у ситуації, коли, як ви пригадуєте, одного Голову ВР із кабінету виносили разом з кріслом — так воно приклеїлося. А якщо комусь подобається те крісло, я думаю, що невелика втрата буде для української нації, якщо його забрати, поставити на кухні, і хай воно стоїть. І любується та людина ще багато-багато років. Але треба перестати мордувати країну.
(УНІАН)
Олександр Мороз, Голова ВР V скликання
— про те, що опоненти називають його головним гальмом дострокових виборів:
— Я не сказав би, що я гальмо в цьому сенсі. Я хотів би сказати, що я вважаю: дострокові вибори — це авантюра.
(Радіо «Свобода»)
Юлія Тимошенко, лідерка БЮТ
— про те, як вона офіційно склала депутатські повноваження:
— Зранку ми спілкувалися з Морозом, чому він не озвучує заяви і неповноважна Верховна Рада продовжує працювати. Мороз запропонував нову процедуру — що депутати мають прийти до нього на поклін, поклонитися Морозу, і тоді Мороз їх оголосить... Тож я до нього прийшла сьогодні і сказала: «Олександре Олександровичу, пора завершувати це свинство, це я писала [свою] заяву». І він мене оголосив із трибуни.
(«Українська правда»)
Дмитро Табачник, віце-прем'єр-міністр
— про пропозицію депутата Головатого заснувати якусь національну традицію святкування Дня Конституції:
— Можна було б запозичити іспанський звичай часів інквізиції і спалювати на багатті тих, хто порушує Конституцію. А оскільки зі скасуванням інквізиції замість самих засуджених стали спалювати їх опудала, то можна було б успадкувати цю більш гуманну форму старої традиції.
(«Ліга»)
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
