«Нас бачать і цінують...»

      Про те, що Фонд польської культури відзначив два українські видавництва, оголосили ще на відкритті 52-го Варшавського міжнародного книжкового ярмарку. Учора видавництва «Критика» та «Дух і Літера» отримали у Посольстві Республіки Польща обіцяні нагороди «За пропагування польської книжки у світі». Простора світлиця посольства ледь вмістила гостей — письменників, істориків, художників, друзів відзначених видавництв. Усіх вітав Посол Яцек Ключковські. На двох стендах заздалегідь розклали книги: де часопис «Критика», поставили томики «Антонич. Антиномії» Лідії Стефановської, «Війна і спокій. Французький щоденник 1940—1944» Анджея Бобковського, «Дорогою на Бабадаг» Анджея Стасюка... А там, де впізнаваний логотип «Дух і Літера», серед інших очі вибирали новісіньку книжку «Дитя людське» Януша Корчака (вибрані твори у перекладах Костя Москальця та Олександра Ірванця).

      Голова Фонду польської культури Рафал Скомпський розповів, що цю фундацію ще 1987 року заснували знані польські інтелігенти, аби сприяти розвиткові польської культури та пропагувати її здобутки у світі, водночас підтримуючи міжнародний діалог. А вже наступного року була встановлена щорічна нагорода за поширення у світі польської книжки і популяризацію польської культури.

      «Для нашого колективу така нагорода — це дуже приємна подія, — каже директор видавництва «Критика» Георгій Грабович — Отже, нас бачать і цінують». Пан Грабович нагадав про важливу роль паризького часопису «Культура», що став зразком для його видавництва. Базуючись на еміграції, не маючи прямого контакту навіть з власною країною, Польщею, часопис мав місію оновлення Європи. Складовою частиною цього було налагодження дружніх, творчих зв'язків зі своїми сусідами, передусім українцями, німцями, росіянами, внутрішніми сусідами — євреями; переосмислення своєї ролі й навіть своєї національної ідентичності, польськості. «У 1959 році «Культура» видала фундаментальну працю Юрія Лавріненка «Розстріляне відродження», де осмислювалося те, що сталося з українською інтелектуальною і творчою думкою за роки сталінізму. Це був символічний жест польського часопису: об'єднання, відновлення і перспективи, — розповів директор «Критики». — Коли ми з колегами створили «Критику», то зрозуміли, що це зобов'язує нас. Відомо, що для незалежної України Польща слугувала своєрідним прикладом дружби і підтримки. Це відчувалося і в 1990-ті, і в час Помаранчевої революції, і нині».

      Директор видавництва «Дух і Літера» Леонід Фінберг похвалився свіжим номером альманаха, присвяченого редактору часопису «Культура» світлої пам'яті Єжи Гедройцю. «Ми поставили собі завдання знайомити наших читачів iз сучасною гуманітарною літературою в Європі, — розповів пан Фінберг. — У нас багато перекладів iз французької, німецької, англійської, а також із польської. Думаю, що всі ми пройшли від перебудови, незалежності певний шлях, відновлюючи наукові школи, культуру роботи з текстами і видання». Видавництво підготувало своїм шанувальникам ще один сюрприз — ілюстровану мапу «Польські адреси Києва», з якої можна дізнатися, де в «дореволюційній» українській столиці були польські товариства, бібліотеки, редакції газет і які постаті були їхньою окрасою.