Фландрія — праворуч, Валлонія — ліворуч

      Повні офіційні результати парламентських виборів, які відбулися цієї неділі у Бельгії, завдяки надскладній політично-державній системі крани будуть відомі лише через три-чотири тижні. Але вже на підставі попередніх результатів можна стверджувати, що багатша північна частина країни, Фландрія, ще більше зсунулася в правий бік політичного спектру, а бідніша південна Валлонія значно полівішала, оскільки в ній зміцнили позиції правлячі соціалісти. За такої розкладки сил стає ще слабшим зв'язок між цими двома головними суб'єктами Бельгійської федерації. Опозиційні християнські демократи, які перемогли у Фландрії, є прихильниками децентралізації влади.

      Попередні результати виборів такі переконливі, що діючий прем'єр-міністр Бельгії Гі Верхофстадт, який перебував у кріслі глави уряду вісім років, за кілька годин після закриття виборчих дільниць визнав свою поразку. Християнські демократи на чолі з найпопулярнішим політиком Фландрії Івом Летерме після восьми років перебування в опозиції повертаються до влади під гаслом «Більше безпеки, більше справедливості й сучасна держава». Вони здобули приблизно 30 зі 150 депутатських мандатів (на вісім більше, ніж у парламенті 2003—2007 років). Наразі важко сказати, яким буде формат створеної навколо християнських демократів урядової коаліції. З упевненістю можна стверджувати лише те, що до її складу ввійдуть від чотирьох до шести парламентських партій з роздрібленої бельгійської політичної сцени, щоб зберігся баланс представництва інтересів фламандців та валлонців.

      Явка виборців перевищила 90 відсотків, бо в Бельгії процес голосування є обов'язковим, а тих громадян із правом голосу, які не з'явилися на виборчу дільницю хоч раз, штрафують на 25—50 євро. При повторній неявці порушникам загрожує позбавлення виборчих прав і навіть позбавлення права займати громадські та державні посади.