«А який роман переміг?» — смикали за рукави братів Капранових журналісти перед початком церемонії нагородження. «Найкращий» — дружно відповідали Дмитро та Віталій, тримаючи інтригу до останнього. Конкурсанти, що надіслали свої роботи на цей конкурс, до переможного фінішу йшли під спеціально вигаданими для «Коронації» псевдонімами. І розсекретилися лише на урочистому вечорі.
Як оголосили ведучі церемонії Ольга Сумська та Остап Ступка, за час існування цього конкурсу було видано понад 60 «коронованих» творів. Цей рейтинг, започаткований торговельною маркою «Корона», називають одним із найпрестижніших та «найживіших» у сучасній українській літературі. На адресу «Коронації» написав навіть Президент України Віктор Ющенко. Щоправда, поки що лише вітальну телеграму, яку зачитав керівник гуманітарної служби секретаріату Олександр Биструшкін.
Переможців визначали у трьох номінаціях: «П'єса», «Кіносценарій» та «Роман». Серед лауреатів — чимало вже відомих людей, а чимало й таких, про кого широка громадськість почула вперше. Перемогу свою вони також сприймали по-різному. Хтось обмежувався скромним кивком голови, а хтось замахувався і на спіч, що за тривалістю дорівнював невеличкій доповіді. Так, Станіслав Росовецький, зауваживши, що відзначену п'єсу «написав спересердя, випустив пару, але якщо її відзначили експерти, значить, там не лише емоції», взявся переказувати сюжет. Але глядачі перебили виступаючого своїми оплесками, а тому вдалося лише дізнатися, що сам Шевченко в п'єсі «Шевченко під судом» з'являється десь аж під кінець твору. Олександр Гаврош, власний кореспондент газети «Україна молода», прямо на сцені вирішив брати «бика за роги» і перед усіма глядачами зловив на слові художнього керівника театру оперети Богдана Струтинського, який обіцяв поставити його п'єсу. Багаторазовий лауреат «Коронації» Андрій Кокотюха приніс із собою поштовий чек на 2 гривні 20 копійок, який він отримав, коли відсилав рукопис на конкурс. Пан Кокотюха розповів, як він мотався по поштових відділеннях, а там не знаходилося конвертів потрібного розміру. Аж в одному йому, нарешті, сказали: «Молодий чоловіче, вам пощастило, залишився останній конверт». «І мені таки пощастило», — погодився Кокотюха, розмахуючи статуеткою та дипломом. Найнесподіванішою переможницею стала актриса театру імені Лесі Українки, заслужена артистка України Ольга Когут, яка стала першою в номінації «Кіносценарій». «Але я знала, що переможу, — мені сон приснився», — зізналася Оля. А найгучніше «Браво!» з партеру на адресу своєї колеги вигукувала славнозвісна «Антонівка» з серіалу «П'ять хвилин до метро» — актриса цього ж театру Тетяна Шеліга. Підбадьорена успіхом Оля заявила: «Якщо за цим сценарієм будуть знімати кіно, то зніматиму його також я».
Номінація «Роман» на «Коронації слова» — найпопулярніша, сюди надсилають найбільше рукописів. Відповідно, є сенс говорити, що саме тут — найсерйозніша конкуренція, і в кожного конкурсанта тут своя, особлива історія. Так, Наталка і Олександр Шевченки на «Коронації» вже не вперше, але вперше — як подружжя і як переможці. А Ірина Чернова про свій роман «Село — не люди» сказала так: «Я писала його з любов'ю до української землі». Марія Матіос прийшла в супроводі батька, який вручив доньці-переможниці на сцені червоні троянди — і цей момент став найзворушливішим моментом церемонії. Як відомо, пані Матіос — письменниця іменита, вона видала чимало книжок, а тому її присутність у компанії тих, хто, за великим рахунком, лише починає, виглядала дещо незвично. «Ні з кого, навіть із шевченківських лауреатів, не падає корона, якщо він бере участь у конкурсі «Коронація слова», — так відповіла на це спостереження пані Марія.
При всій позитивності, що панувала на вечорі, були й деякі малоприємні моменти. Як то відсутність відомих людей, яких запросили вручати дипломи і яких безуспішно кликали на сцену Сумська та Ступка. Серед них — режисер Віталій Малахов, депутат Київради Олександр Бригінець, письменник Володимир Яворівський, який на «Коронації» наче й з'явився, але до моменту, коли треба було йти вручати нагороду, так і не досидів — замість дуету «Яворівський—Забужко» цю місію виконувала лише пані Оксана. Звісно, всі ми люди надзвичайно завантажені, наші робочі і навіть вихідні дні розписані на хвилини... Але ж можна було просто зателефонувати і повідомити, що не встигаєш.
Номінація «П'єса»
І премія — «Допит небіжчика», Ігор Негреску
ІІ премія — «Ромео і Жасмин», Олександр Гаврош
ІІІ премія — «Шевченко під судом», Станіслав Росовецький
Номінація «Кіносценарій»
І премія — «Країні не вистачає космонавтів», Ольга Когут
ІІ премія — «Вкрадене нещастя», Євген Чвіров
ІІІ премія — «Язиката Феська», Андрій Кокотюха
Номінація «Роман»
І премія — «Майже ніколи не є навпаки», Марія Матіос
ІІ премія — «Село — не люди», Ірина Чернова
ІІІ премія — «Бранці мороку», Наталя та Олександр Шевченки
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
