Учора, у день візиту до Російської Федерації міністра закордонних справ України Арсенія Яценюка, у Москві знову розгорівся скандал навколо єдиної Бібліотеки української літератури. Із заявою, що влада РФ намагається її ліквідувати, виступила низка організацій, серед яких — Об'єднання українців Росії, Федеральна національно-культурна автономія українців Росії та Регіональна громадська організація «Українці Москви». У своїй заяві діаспоряни відзначили активність, з якою віднедавна відновили тиск на бібліотеку так звані молоді політичні екологи Підмосков'я «Мєстниє». Проявляється це у пікетах, організованих «мєстними», в обливанні порогу та стін культурного закладу отрутохімікатами. Підмосковні молодики домагаються закриття української бібліотеки нібито за розпалювання міжнаціональної ворожнечі — закид цілковито абсурдний.
Проте, коли розібралися в ситуації, стало очевидним: радикали діють не самостійно, а з «благословення» і заступництва Кремля. Як розповів «УМ» співголова Об'єднання українців Валерій Семененко, так влада намагається перенести політичні розборки між Україною та Росією на наших співвітчизників, які мешкають у РФ. «Спочатку вони намагалися нас закрити напролом. Управління культури центральної адміністрації округу Москви 6 березня цього року навіть видало відповідне розпорядження. Однак після низки листів із обуреннями вже через декілька днів розпорядження було скасоване. Тепер влада вирішила піти іншим шляхом. Для початку звільнили директора і поставили людину, яка не те що не розбирається у бібліотечних фондах, а навіть мови української не знає. При цьому паралельно йде цькування Юрія Кононенка, який був одним із тих, хто створював по шматочку цей заклад для українців. 11 травня на митниці його обшукали і вилучили всі українські культурологічні матеріали. А тепер ще й підключили цих так званих екологів, аби мати привід сказати: ось бачите, громадськість протестує».
Бібліотека української літератури існує ще з довоєнного періоду. У 1989 році патріотичні організації крок за кроком почали відновлювати її, одночасно борючись за надання їй статусу юридичної особи, чого вдалося досягти лише 7 років тому. Тільки у 2006 році Кремль і влада Москви таки виділили для бібліотеки нове приміщення. На відкритті тоді були присутні поважні державні чиновники РФ. Та не минуло і півроку, як почалися «наїзди» місцевих радикалів, які, звинувачуючи бібліотеку в антисемітизмі, щодня тримали плакати «УНА-УНСО — не місце в Москві» та «Геть УПА».
Нині захисники української бібліотеки направили листи в усі можливі інстанції — від адміністрації президента РФ до мера Юрія Лужкова, адже бібліотека є муніципальним закладом, який фінансується коштом російської столиці. У посольстві України в Росії підтвердили, що намагання під прикриттям реформування закрити Бібліотеку української літератури таки були, однак наразі офіційна позиція Москви — заклад буде існувати у такому вигляді, як є. «Посольство доклало величезних зусиль, аби бібліотека почала працювати, — розповів «УМ» працівник української амбасади Ігор Мельничук. — У її фондах — література, яку інколи не знайдеш навіть в Україні. В офіційній заяві міська влада запевнила нас, що заклад працюватиме. Врешті-решт, бібліотека є муніципальною, а тому ми не можемо нічого іншого, як тільки виступати з офіційними зверненнями. Можу запевнити, що постійно тримаємо контакт з бібліотекою і в будь-якій ситуації посол Олег Дьомін реагуватиме на все, що відбуватиметься, і захищатиме заклад, як уже було не раз».