Янголи міліції

      Міліція в нас янгольська. Вона не б'є футбольних фанатів кийками, не катує підозрюваних, щоб отримати необхідні свідчення, а лише самовіддано бореться зі злочинністю. А те, що останнім часом побільшало резонансних зухвалих yбивств в окремих регіонах, й зокрема у Києві, то це винні кляті бандити, яких у криваві 90-ті посадили за грати, але ж тепер вони звільняються! Й знов беруться за старе.

      Принаймні такі висновки навя'зували учора на Богомольця, 10, під час прес-конференції, що мала бути присвячена розслідуванню резонансних злочинів. Втім сенсацій не було. Резонансні злочини так i лишаються нерозкритими. Але пояснень у МВС вистачає ще й на власні викрутаси.

      Так, виявляється, 27 травня, під час футбольного матчу «Динамо» — «Шахтар», постраждали не фанати, а спецназівці. У МВС, звісно, визнають певні допущені недоліки у підготовці проведення матчу та охорони громадського порядку (наказом МВС до дисциплінарної відповідальності притягнуто 12 посадовців, в тому числі два бійці «Беркуту», які кийками побили дівчину), але «в цілому дії співробітників міліції відповідали закону», — посилаючись на висновки службового розслідування, каже керівник Департаменту зв'язків з громадськістю МВС Костянтин Стогній.

      Пан Стогній ще й дивується: через що громадськість та преса здійняли такий галас навколо «Беркуту», мовляв, за даними служби швидкої медичної допомоги, ні в день інциденту, ні після ніхто з фанатів по медичну допомогу не звертався. Натомість страждальцям із «Беркуту» добряче «дісталося» — 18 працівників міліції звернулися до лiкарiв, семеро з них були госпіталізовані. I взагалі, за логікою МВС, в усьому винні керівники стадіону, які допустили прохід через ворота без поверхового огляду близько трьох тисяч вболівальників, які пронесли з собою небезпечні для оточуючих предмети. Зокрема, й файєри, через які й почалося побиття фанатів.

      Нічим похвалитися МВС й у розслідуванні зухвалих вбивств Макса Курочкіна та хлопців із його оточення. Натомість високе міліцейське керівництво обурюється, що адвокати підозрюваних у розстрілі трьох братків Курочкіна під Плютами звинувачують слідчих у катуваннях. Заступник міністра внутрішніх справ Микола Куп'янський просто не розуміє, на якій підставі зроблені ці заяви, бо прокуратура все перевірила й факт... знущання не встановила. I далі: від адвокатів підозрювані відмовилися (бува їх часом «не переконали» відмовитися від захисту, який влаштовує гучні прес-конференції), та й взагалі, за логікою Куп'янського, нічого вірити цим адвокатам — колишнім ментам, проти яких порушувалися кримінальні справи.

      Нічого нового й у справі про нахабний розстріл на цьому тижні директора столичного «Радіоринку» Геннадія Супруненка. Пан Куп'янський хіба що похвалився даними про те, що вбитий раніше притягувався до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання зброї, а також за убивство з необережності. Ця обставина дає правоохоронцям можливiсть додати до двох основних версій вбивства — комерційна діяльність загиблого та робота ринку — ще й версію про минуле Супруненка. А там можна й забути про справу: чого ворушити, якщо криміналітет сам себе розстрілює?