Хабар проти кредиту

07.06.2007

      Важко сказати, на що розраховував працівник Державної виконавчої служби Н., намагаючись «розвести» людей, що звернулися до нього по допомогу в скрутній ситуації. Обіцянки виконавця виходили за межі його компетенції, а проблеми, які він брався вирiшувати, не можна було залагодити в принципі.

      Проблеми у сім'ї вінничан виникли після того, як доросла дочка вирішила жити самостійно. Разом з подругою винайняла квартиру, а заплативши за житло, дівчата купили дещо з обстановки, побутову техніку тощо. Для цього набралися кредитів у чотирьох банках на загальну суму 20 тисяч гривень. «Самостійна» дочка оформила їх на себе, хоча, за домовленістю, виплачувати заборгованість мали удвох. Правда, дуже скоро дружба дала тріщину, і подруга просто покинула її в чужій квартирі разом з непідйомними кредитами, так що до батьків блудна донька повернулась із боргами, які, завдяки штрафним відсоткам через несвоєчасне погашення, стрімко зростали.

      Батькам було невтямки, що на такі обставини немає ради: цивільно-правові зобов'язання перед банками треба неухильно виконувати і повертати гроші (у кращому разі можна просити переукласти кредитні договори, відстрочивши терміни виплати). Але батьки вирішили «позитивно вирішити питання» в інший спосіб і взялись шукати впливові знайомства. Так вийшли на Н., який пропрацював у виконавчій службі всього-на-всього три місяці. Хлопець умить скористався шансом лівого заробітку і взявся імітувати бурхливу діяльність. Спочатку йому знадобилося 300 доларів ніби для того, щоб добитися відмови у порушенні кримінальної справи за фактом шахрайства (хоча ніяким шахрайством там і не пахло). Пізніше він забрав придбані за кредити холодильник і музичний центр.

      Усе йому начебто було потрібно для погашення частини боргів і додаткового залагодження справ у правоохоронних органах, а насправді техніку він просто продав, а гроші поклав до власної кишені. Із банків знову надійши нагадування про борги, які ще більше зросли, тож «клієнти» виставили Н. претензію: в чому справа, ми ж заплатили? Держслужбовець не розгубився — мовляв, потрібно ще 200 доларів. Проте після отримання нового хабарного «траншу» він сам опинився в руках оперативників з облуправління СБУ. За фактом порушено кримінальну справу, яку передано для провадження досудового слідства в органи прокуратури.

      Тим часом простий підрахунок показує, що за кошти, які пішли на «підмазування», можна було погасити більше чверті кредитного боргу...

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>