А рученята — ось вони!

      Першим із професійним святом мене привітав Янукович. Так, так, саме наш шановний Віктор Федорович! Щоправда, не персонально і не листівкою, як, скажімо, Анатолій Кирилович Кінах, але все одно було дуже приємно. Тим паче що виглядало усе, як у людей: натертий до блиску паркет зали засідань Кабміну, траурно-врочисті лиця міністрів та якась щемлива  атмоcфера державотворення.

      Ситуацію підігрівало те, що керівник Кабінету Міністрів при цьому неймовірно широко посміхався, відкинувши тіло на спинку стільця, а його долоня раз по раз інстинктивно стискалася. Та оскільки суворі хлопці з мікрофонами біля шиї уже встигли відтіснити зубрів слова та акул ракурсу в тісний загінчик, то Віктор Федорович так і не зумів потиснути жодної журналістської руки. І тому почав говорити...

Пекарі, здавайтесь: до вас їде Кінах!

      Як і належить великому керівникові, пан Янукович зажадав від преси критики. Потім уточнив, що критика має бути справедливою і (важливий момент) при цьому не заважати йому, тобто уряду, нести свій важкий хрест. «Хтось говорить, а хтось повинен працювати», — чітко встановив Віктор Федорович межі відповідальності другої і четвертої влади. 

      Свій хист нинішній уряд вирішив найактивніше проявити у аграрній сфері. Нахабні промені сонця активно пробивалися через жалюзі урядової зали, і тому Прем'єр вимагав від підлеглих негайно рятувати обпалений сонцем майбутній урожай. Як виявилося, минулої неділі перша особа виконавчої влади не відпочивала, а вирушила у звичайнісіньке українське село. Там пан Янукович «зустрівся з наукою, з селянами» і дійшов висновку, що треба діяти.

      «Постанова Кабміну позавчора була підписана, і допомога на село піде вже із сьогоднішнього дня», — повідомив Віктор Федорович радісну новину та блискуче продемонстрував, що знає своїх підопічних чиновників, схильних до клептоманії, як облуплених. «Я просив би, Миколо Яновичу (перший віце-прем'єр Микола Азаров. — Авт.), простежити, щоб ці кошти доходили до товаровиробників (!!!)» — уголос заявив пан Янукович. Навіть із віддаленого кута було помітно, як скривився Микола Азаров: це ж яка невдячна місія випала на його долю! Гроші один раз дійдуть до виробника, другий, а потім і вся відлагоджена система держвідкатів та офшорів опиниться під загрозою. А де тоді копієчку на вибори взяти?!!

      Найголовніша проблема будь-якого впливу на електорат — дешевий хліб. Нині, коли про можливі втрати врожаю мовчить тільки уряд, утримати низьку ціну на символ народного добробуту буде дуже нелегко. Влада це чудово розуміє і вже готується до позиційних боїв із хлібозаводами. Керівники галузі, які традиційно показують рентабельність нуль цілих, нуль десятих відсотка, вже давно стогнуть від безнадії, мов згорьоване українське кріпацтво. Віктор Федорович прозоро натякнув: нехай продовжують вити! Ціни на хліб мозолистою рукою підприємців та промисловців триматиме особисто міністр економіки Анатолій Кінах. «Усі, хто займається цим бізнесом, люди відповідальні, але з ними треба провести, як кажуть, заздалегідь розмову, — поставив завдання Прем'єр. — Анатолію Кириловичу, простежте, щоб на цьому питанні ніхто не спекулював. У державі достатньо резерву, щоб ніякої паніки не було».

Купка ще наразі невелика...

      Загальне напруження в залі викликала фраза: «Ті, хто більше за все хотіли дострокових виборів, нехай ідуть на вибори. А ми будемо працювати». Жодної ясності на тему — уряд мріє працювати тільки до виборів чи замість них — Прем'єр не вніс. І за своєю звичкою знову підвищив градус розмови. П'ятдесят мільйонів гривень Кабмін передбачив витратити для створення запасу насіння на наступний рік, а щонайменше 740 тисяч тонн продовольчої пшениці закласти до Держрезерву.

      «Ці питання ми мусимо взяти під контроль», — голосно заявив Янукович, розбудивши міністра транспорту та зв'язку Миколу Рудьковського, який демонстративно куняв, незважаючи на близькість шефа. Напередодні пан Рудьковський отримав високу нагороду за свої неабиякі старання — російську відзнаку за внесок у розвиток Координаційної транспортної наради, і тому в оточенні рідних йому людей нарешті дозволив собі трохи розслабитися.

      Оскільки до настання перших холодів залишилося неповних шість місяців, Прем'єр закликав активізуватися усіх відповідальних за котельні та інші опалювальні прилади, а не стежити за «потасовкою політичною». Але найбільше непокоїть Віктора Януковича загальна непоінформованість вибор... тобто простих українських громадян про гігантські стрибки заробітної плати і пенсії. «У мене лежить невеличка купка телеграм з деяких регіонів, в яких поки що не отримані навіть повідомлення. І сьогодні пенсіонери хвилюються: чи насправді так, чи це слова?» — метнув невеличку блискавочку Прем'єр, доручивши Пенсійному фонду замість своїх прямих функцій зайнятися роз'яснювальною роботою. І Міністерство освіти також має пояснювати, а не займатися дурницями на кшталт випускних іспитів. Адже спочатку, як відомо, було слово.

      Дорогою до свого кабінету Віктор Янукович на хвилинку зупинився. Щоправда, біля самих дверей, аби у випадку неприємних запитань рвучко у них пірнути. Втім питання виявилися простими. Натомість відповіді внесли нове у світову практику судочинства та яскраво дисонують із тим, що казав Віктор Федорович раніше. Так, нинішній український Прем'єр не вважає Верховну Раду розпущеною — всупереч Указу Президента та своїм попереднім словам. Він знову покладає надії на Конституційний Суд, але вагається, чи йти у відпустку на час виборів.

      ...Народ з диктофонами стримано подякував, а влада, задоволено посміхаючись, урочисто усамітнилася за дубовими дверима. Був звичайний день, і тільки журналісти чомусь вважали себе іменинниками.