Поки в Генеральній прокуратурі до півночі радяться, як би якомога вигідніше для «донецьких» розставити кадри на місцях, зміни керівництва в регіонах зустрічають бунтами. Як і слід було очікувати, першою «повстала» Дніпропетровщина. У відповідь на звільнення облпрокурора Володимира Шуби 72 працівники органів прокуратури області звернулися до Леоніда Кучми з проханням скасувати відповідний наказ Геннадія Васильєва і поновити відставника на посаді. «Ми не розуміємо, як могло статися, що прокуратура Дніпропетровської області, одна з кращих прокуратур у державі, протягом місяця після приходу нового Генерального прокурора Г.А. Васильєва стала «найгіршою», — пишуть у листі Президенту дніпропетровці, зазначаючи, що звільнення їхнього начальника «не відповідає об'єктивним даним» і перекреслює напрацьоване колективом обласної прокуратури.
Приміром, із 500 мільйонів гривень поверненої Генпрокуратурою громадянам заборгованої заробітної плати, 137 мільйонів зобов'язали віддати прокурори якраз «відсталої» Дніпропетровщини. Окрім того, саме Шубу Спілка юристів визнала кращим юристом року, а 29 березня 2003-го Леонід Данилович нагородив його «за значний особистий внесок у реалізацію державної правової політики, зміцнення законності і правопорядку, високий професіоналізм» орденом «За заслуги ІІІ ступеня», наголошують автори листа. Зрозуміло, що такий «бунт на кораблі» не міг відбутися без відома місцевої влади, — було б дивно, якби дніпропетровці погодилися на чужого прокурора мовчки. Адже Шуба, який керував облпрокуратурою 3,5 року, досі задовольняв і місцевих, і київських.
Цілком імовірно, що Дніпропетровщина — не єдина область, де Васильєв взявся ставити своїх керівників занадто хвацько. Другою забунтувати може Харківщина, де ГП має намір притягти до дисциплінарної відповідальності прокурора Володимира Кривобока та його заступників Миколи Шадуру і Володимира Суходубова. На засіданні колегії перед святами заступниця Генпрокурора Ольга Колінько обвинуватила харків'ян у свідомому перекручуванні статистичної інформації про свою діяльність, а Васильєв жорстко розкритикував Кривобока. «Ні в чому ви не розбираєтесь, а так, чув дзвін, та не знаєте, де він», — сказав він, характеризуючи діяльність прокуратури. За даними перевірки, на Харківщині торiк зросла кількість грабежів, розбоїв, крадіжок і хуліганських проявів, водночас знизилась кількість розкритих злочинів економічної спрямованості. Тож невипадково на офіційному сайті ГП в інтернеті «висить» інформація під багатозначним заголовком: «Подальша доля прокурора Харківської області вирішується». Тим часом політичні оглядачі схильні розглядати різкі оцінки в іншому контексті: Харків разом із Дніпропетровськом і Кримом (де «некомпетентного» Олександра Доброріза вже замінили на «донецького» Володимира Гальцова) є економічно привабливими.
Отже, Генпрокурор Васильєв, здається, вирішив виконати оригінальний кадровий план «донецьких» достроково. За якийсь місяць роботи він, окрім усього, встиг змінити прокурорів Вінницької, Донецької, Закарпатської, Луганської і Рівненської областей. Причому скрізь, де тільки можна, на підвищення ідуть вихідці із (слід розуміти надзвичайно благополучного у кримінальному плані) сходу України. От тільки існує небезпека, що старі кадри не зрозуміють змін і захочуть нового Генерального прокурора.