Події на центральному стадіоні столиці України, де беркутівці на очах мільйонів телеглядачів і вболівальників «наводили порядок» на трибунах, облетіли всі ЗМІ. Та особливий резонанс ці повідомлення знайшли у Павлограді. Адже саме тут беркутівці добряче потренувалися напередодні свого вояжу до Києва.
За міліцейською термінологією, у столиці Західного Донбасу проводилося «позапланове відпрацювання». Його підсумки, згідно з офіційною інформацією, звучать цілком оптимістично: розкрито 21 злочин, 12 з яких пов'язані з незаконним обігом наркотиків, у деяких аптеках міста виявлено факти незаконного продажу сильнодіючих препаратів, також викрито один підпільний пункт з прийому металобрухту... Проте самі павлоградці, яким «пощастило» пізнати на собі всі «принади» такої зачистки, інших визначень, як бандитський наліт, не вживають. Навіть п'яниці та хулігани після «відпрацювання» протягом кількох днів намагалися не вистромлювати своїх носів надвір.
Незважаючи на страх, який беркутівці нагнали своєю зачисткою на павлоградців, двоє з них усе ж наважилися звернутися до міської прокуратури із заявами про неправомірні дії спецпідрозділу міліції. Один із них повідомив, що кілька чоловік у формі просто на вулиці підбігли до нього з вимогою показати документи, яких у того при собі не було. Правоохоронці заламали перехожому руки, на зап'ястя наділи наручники і, пару разів огрівши для певності кийком, заштовхали до машини. У салоні чоловіка стали бити, вимагаючи поставити якийсь підпис. Та так, що чоловік навіть втратив свідомість. Прийшов до тями у лісопосадці біля залізничного вокзалу. Там його знову продовжили жорстоко бити, аж доки не домоглися жаданого підпису. Під яким документом він поставив свій автограф — заявник не знає. Звернувся до прокуратури тільки після того, як зі слідами побоїв та численними гематомами звернувся до травмпункту, де отримав необхідні медичні довідки та рентгенівські знімки.
Ще один заявник повідомив, що йому підкинули 200 грамів марихуани. Самі ж павлоградці стверджують, що потерпілих було значно більше, але вони, окрім двох сміливців, офіційно про це заявляти не наважуються.
Та й прокуратура Павлограда вже розписалася у своєму безсиллі, оскільки спецпідрозділ «Беркут» підпорядкований обласному управлінню внутрішніх справ. Отож змогли зробити тільки одне — направили документи від заявників до міліцейського управління внутрішньої безпеки.
Як би там не було, на такому тлі Франкове «...і все, що звесь беркут, полоще кров'ю рот, вивищуєсь над мир, тривогу й пострах сія...» читається напрочуд в тему.