Не складом, так колегією

      Конституційний Суд досі не може ухвалити жодного рішення, оскільки більше третини суддів ще перебувають на лікарняному. Натомість навіть у неповному складі КС знайшов форму неймовірної працездатності, чого за ним не спостерігалося протягом останніх дев’яти місяців. Ідеться про ухвали колегії суддів. Стало відомо, що саме така колегія днями відмовила Президенту Ющенку в розгляді подання щодо конституційності Закону «Про Кабінет Міністрів України».

      Нагадаємо, що цей закон став каменем спотикання між коаліцією та Банковою на початку 2007 року. Незважаючи на те, що, згідно з Універсалом національної єдності, закон про уряд мали узгоджувати спільно, коаліція ухвалила власний законопроект, який суттєво обмежував повноваження глави держави. Зрозуміло, що Президент наклав на нього вето, але, заручившись підтримкою фракції БЮТ, коаліції вдалося подолати вето конституційною більшістю голосів та офіційно опублікувати новий закон, надавши йому чинності. Шостого лютого Президент звернувся до КС із поданням про визнання Закону «Про Кабінет Міністрів України» неконституційним. Причина — порушення встановленої Конституцією процедури ухвалення закону та набрання ним чинності.

      Упродовж чотирьох місяців суд не міг прийняти рішення щодо цього подання навіть на рівні колегії, терміни розгляду були вичерпані. Але саме тепер диво сталося. Офіційний сайт КС повідомляє, що ухвалою колегії суддів «відмовлено повністю» у відкритті конституційного провадження у справі за цим поданням Президента.

      Тут слід відзначити одне «але»: раніше прес-служба КС ніколи офіційно не повідомляла про ухвали на рівні колегій. Таку інформацію журналісти могли отримати лише на неофіційному рівні, але потім це затято спростовували в КС, посилаючись на таємницю дорадчої кімнати. Причина в тому, що після ухвали колегії питання, відкривати провадження чи ні, остаточно ухвалюється лише на засіданні суду, і рішення приймається не менш ніж десятьма голосами, за присутності не менш ніж дванадцяти суддів КС. Тоді й варто повідомляти пресі ухвалу. А завчасні дані ухвали колегій можна розцінювати лише як спробу урядової коаліції через контрольоване самозване керівництво КС по-дитячому самовдоволено вколоти Банкову. Плюс пропіарити наперед потрібне рішення.

      Крім цього, ще невідомо, яким саме складом колегії суддів попередньо (але не остаточно) відмовляли поданню Президента. Якщо до колегії входив хтось із звільненої Президентом трійці (Пшеничний—Станік—Іващенко), то це взагалі «абзац».

      Офіційно на Жилянській наголошують лише те, що зараз судді готують справу до розгляду на засіданні суду, на якому можна ухвалити остаточне рішення. Яким воно буде,  якщо ні в тих суддів, які зараз протестують на лікарняному, ні в найманців коаліції немає більшості? Ухвалити потрібне для уряду рішення останні зможуть лише за участі самозваної трійки. Зрозуміло, що такий вердикт з автографами звільнених «станіків» на Банковій не сприймуть. Знову — замкнене коло, яке ще раз засвідчує, що неспроможний та скомпрометований склад КС потрібно істотно оновлювати.

А ТИМ ЧАСОМ...

      Генпрокуратура просить Конституційний Суд розтлумачити статтю Конституції, в якій виписана процедура звільнення і призначення Генпрокурора. Це питання вже перебуває на розгляді чергової колегії суддів КС. Щоправда, на Жилянській не повідомляють, коли саме було направлене відповідне подання — за каденції Піскуна чи Медведька. Але здогадатися можна, тим більше що ухвалою колегії суддів оперативно відкрито конституційне провадження у справі за поданням 52 народних депутатів щодо конституційності Закону «Про особливості звільнення з посад осіб, які суміщають депутатський мандат з іншими видами діяльності». Саме на підставі цього закону Президент звільнив Піскуна з посади Генпрокурора.