Хай відпочине «втомлений метал» — у ЦВК уже головою Шаповал

      «Шановні колеги, ми не на стадіоні, ми у стінах парламенту!» — так головуючий на п'ятничному засіданні Верховної Ради був змушений утихомирювати представників коаліції. Свистом, «улюлюканням» та іншими звуковими ознаками невдоволення парламентарії від більшості зустрічали щойно обраного в тому числі й частиною їхніх голосів члена оновленої Центральної виборчої комісії — Володимира Шаповала. Можливо, якби колишній представник Президента в Конституційному Суді став «звичайним» членом ЦВК, обурення «регіоналів» сотоваріщі було б меншим. Однак, вони вже знали, що, за домовленістю з Віктором Ющенком, Шаповал очолить Центрвиборчком після того, як на закритому засіданні члени ЦВК оберуть собі голову.

      В обмін на головування колишнього захисника інтересів глави держави у КС, який добряче попсував нерви противникам Ющенка, сторона Президента погодилася пожертвувати одним своїм голосом у Центрвиборчкомі. Адже, як уже повідомляла «УМ», під час переговорів Віктора Андрійовича з Віктором Федоровичем уночі з 26 на 27 липня було домовлено, що до оновленої ЦВК увійдуть по семеро представників від Ющенка та Януковича, а головою буде обрана нейтральна до обох сторін постать.

      Однак спробуй її таку знайди — нейтральну. На цю посаду протягом тижня пропонували й колишнього віце-прем'єра із «силових» питань Володимира Радченка, й екс-голову ЦВК Михайла Рябця, і екс-заступницю голови Марину Ставнійчук, і навіть чи не «найнейтральнішого» з усіх вищеназваних Сергія Ківалова, але, очевидно, жодну з цих кандидатур узгодити не вдалося. Не підійшов і попередній очільник Центрвиборчкому Ярослав Давидович. Більше того, в остаточно погодженому варіанті складу комісії ні його, ні Ставнійчук не виявилося взагалі...

      В обмін на керівництво Шаповала замість рівного «7 на 7» «регіоналам» дісталося одразу вісім крісел у ЦВК. Отже, відтепер склад ЦВК виглядає так. Зі «старих» членів у ньому залишилися Михайло Охендовський, креатури комуністів Юрій Донченко та Броніслав Райковський, соціалістів — Олександр Чупахін, «Нашої України» — Анатолій Писаренко й Андрій Магера. Жанна Усенко-Чорна свого часу була обрана до ЦВК ще за квотою блоку «За єдину Україну», а Валерій Шелудько — Народно-демократичної партії, однак тепер їх вважають симпатиками «демократичних сил» і квотою опозиції. «Новенькими» у Центральній виборчій комісії стали запропоновані Блоком Тимошенко Ігор Жиденко (127-й номер списку БЮТ, близький до Юлії Тимошенко) та Юлія Швець (юрист штабу БЮТ), а також висуванці «Регіонів»: Юрій Данилевський, який колись працював у ЦВК під керівництвом Ківалова, управляючий партнер юридичної компанії А.В.H. Тамара Астахова, керівник юридичного департаменту Центрального апарату Партії регіонів Олександр Шелестов і Тетяна Лукаш. До слова, Тетяна Леонідівна (1981 року народження), яку обрали секретарем Центрвиборчкому (для противаги Шаповалу) — рідна сестра знаменитої Олени Лукаш, юридичного «оплоту» ПР і наразі заступника міністра Кабміну. Заступниками голови ЦВК обрані Усенко-Чорна і Магера.

      Між іншим, на закиди у своїй заангажованості Володимир Шаповал уже заявив, що він не є представником жодної з політичних сил і надаватиме перевагу закону перед симпатіями до будь-якої партії чи політика. Також в інтерв'ю газеті «Коммєрсант-Украіна» новий голова ЦВК розповів, що його попередник Ярослав Давидович звільнений не через недовіру — він «вирішив піти з цієї роботи на іншу. І, мабуть, йому буде надана інша посада». «Він десять років працював на різних посадах у ЦВК, а десять років — це дуже великий термін. І, як він учора сказав, за цей час виникає «втома металу»... — передав слова Давидовича новий голова.

БУКВА ЗАКОНУ

Що не до вподоби опозиції у змінах до закону про вибори

      По-перше — вельми спрощене право голосувати вдома (як відомо, саме при «виїзді» урни для голосування з дільниці відбувається чимало фальсифікацій, оскільки простежити таємницю волевиявлення в таких умовах майже неможливо). Коаліція прибрала з проекту закону норму про обов'язкове надання «документа, який засвідчує факт нездатності виборця пересуватися самостійно», аби людині дозволили голосувати вдома. Щоправда, після заяв опозиціонерів про те, що вони попросять Президента застосувати право вето до цього закону, коаліція пішла на поступки — у щойно ухвалений закон внесли ще одну поправку, згідно з якою для голосування вдома треба буде подати у виборчу комісію заяву, форму якої встановлюватиме ЦВК. «НУ» та БЮТ поправку підтримали, сподіваючись, що Центрвиборчком внесе до цієї форми вимогу показувати довідку від лікаря.

      Чи не найбільше обурення опозиції викликає норма про те, що за явки, меншої ніж 50 відсотків виборців, вибори будуть вважатися такими, що не відбулися. Якщо, скажімо, Компартія або інша більш-менш солідна сила закличе своїх симпатиків не йти на виборчі дільниці, результат голосування буде недійсним.

      Також опозиційні фракції виступали проти вимоги, на якій наполягали «коаліціонери»: згідно з цим пунктом нового закону, Державна прикордонна служба за три дні до голосування повинна повідомити імена всіх людей, які виїхали за межі України із закордонними паспортами, — аби за них не проголосували їхні родичі. Водночас на тих, хто виїздить, скажімо, до Росії, це правило не розповсюджується, оскільки українсько-російський кордон можна перетинати із внутрішнім паспортом.