Перерва як робота

      Перерви — це вже настільки природний стан перманентно розпущеної-легітимізованої-розпущеної Верховної Ради, що вчора депутати навіть роботу свою з цього й почали: з перерви. На порядку денному стояли дуже важливі питання — документи, які входять до пакета домовленостей щодо проведення дострокових виборів (зміни до закону про вибори, зміни до закону про бюджет і постанова про зміну складу ЦВК). Однак без опозиції голосувати за них не було жодного сенсу — коаліція й без виборів спокійно може обійтися. Опозиційні ж фракції приходити в парламент не збиралися, оскільки його повноваження, вкотре продовжені черговим указом Президента, збігли напередодні о 24-й годині.

І не тепер, і не в четвер

      Четверговий вечір у ВР не був плідним і теж пройшов у безперервних перервах, оскільки нардепи ніяк не могли домовитися про зміст законів «пакета». Перший віце-спікер Адам Мартинюк пояснив, що протягом трьох тижнів і триденних розмов «не дійшли до єдиного узгодженого законопроекту». А оскільки нема проекту, то нічого й працювати всліпу. В'ячеслав Кириленко натомість прокоментував: «Якщо у вас немає до цього політичної волі, значить правляча коаліція бере на себе повну політичну відповідальність за можливі негативні наслідки».

      Зате опозиція нарешті принесла у Верховну Раду заяви про вихід із своїх фракцій, що автоматично потягне за собою позбавлення депутатських повноважень. Наскільки можна судити з партійних повідомлень, вони зареєстрували ці заяви в секретаріаті ВР. В'ячеслав Кириленко заявив, що опозиція подала 168 заяв, тоді як для визнання парламенту неповноважним було достатньо й 151. «Це безпрецедентний крок у новітній українській політиці, який показує, що опозиція виконує взяті на себе зобов'язання по спільній заяві», — прокоментував Кириленко.

      Заяв могло бути й більше. Спершу їх написали 108 БЮТівців. Однак двоє — Любов Стасів і Володимир Олійник — вирішили вийти зі строю депутатів-«камікадзе», а останній учора ще й заявив, що всі інші «тимошенківці» писали заяви під тиском. Відтак БЮТ подав 106 заяв.

Недооформлене бажання

      Щоправда, «коаліціонери» все намагалися знайти в уже написаних і поданих заявах якісь помилки, так що деякі опозиціонери навіть були змушені їх переписувати. Це вже було у п'ятницю: недарма ж Віктор Ющенко раніше строку повертався з візиту до Хорватії. Уже за якусь годину після початку ранкового засідання парламенту був оприлюднений новий президентський указ про зупинення дії указу про розпуск парламенту — тепер на 1 червня. Опозиція одразу ж з'явилася в сесійній залі і ще встигла насолодитися новими «перлами» коаліційних доповідачів щодо «шкурно-суб'єктивних» інтересів «попандополо» (це вони, зокрема, «регіонал» Ярослав Сухий, так про Президента) і його соратників.

Два проекти

      З'явилися перспективи розв'язати всі проблеми до завершення доби, які, втім, дуже швидко знову стали вельми примарними. «Застрягли» законодавці вже на першому законі пакету домовленостей — про зміни в законі про вибори. Які, до слова, як наголошували «коаліціонери», мають діяти лише на дострокових виборах. Було подано два проекти — дуже схожих, проте з кількома вельми суттєвими відмінностями.

      Проект опозиції доповідав «нашоукраїнець» Микола Оніщук, проект коаліції — соціаліст Сергій Матвієнков. У цьому «більшовицькому» варіанті, зокрема, є норми про введення не менш ніж 50-відсоткового порога явки виборців на голосування, за якого вибори визнаються дійсними, а також вимоги жорсткого контролю голосування за кордоном і вдома. Опозиція категорично заперечувала проти таких змін, але більшість спокійно ухвалила в першому читанні саме свій варіант — 251 голос «за» (проект Оніщука набрав лише 174 опозиційних голоси).

      Після цього спікер Мороз запропонував поставити проект на голосування в цілому, але з огляду на протести «НУ» та БЮТ зрештою довелося оголосити чергову перерву — для консультацій. Хоча про що, здавалося б, консультуватися, якщо всі попередні перемовини завершуються нічим?

      «Це просто затягування процесу, яке свідчить про те, що насправді рішення щодо розв'язання конфлікту немає, — погодився у коментарі «УМ» Микола Оніщук. — Іншими словами, коаліція намагається вийти за межі зобов'язань, які вона на себе взяла згідно зi спільною заявою лідерів (Януковича, Ющенка і Мороза). Коаліція не хоче йти на позачергові вибори і робить усе можливе, щоб зірвати домовленості й відмовитися від проведення виборів».

      Пан Микола був переконаний, що «ні перерва, ні все, що сьогодні може відбуватися у сесійній залі», нічого не дадуть. На запитання авторки цих рядків, скільки ж у такому разі Президент може видавати укази про продовження роботи ВР, Оніщук відповів: «Думаю, Президент таким чином висловлює свою надію на те, що представники коаліції будуть свідомі тих наслідків, які потягне за собою блокування домовленостей. Але я переконаний, що сьогодні цей процес буде завершений. У тому сенсі, що більше Президент указів про продовження роботи Верховної Ради не видаватиме — це не може тривати вічно. Думаю, Президент домагатиметься проведення дострокових виборів на підставі факту неповноважності парламенту. За 60 днів з моменту видання указу. Я переконаний, що ні на які переговори Президент уже не піде. Тоді вибори відбудуться 29 липня (я не називаю цю дату, але Президент оголосив, що якщо парламент не виконає взятих на себе зобов'язань і не ухвалить відповідних законів, він видасть указ про проведення дострокових виборів з моменту проведення з'їздів і припинення повноважень понад 150 депутатів).

      За словами Оніщука, всі переговори «мають свою межу», і «якщо політичні лідери такого рівня роблять заяви, а потім своїми діями фактично їх денонсують — про що тут іще можна говорити».

      «Нашоукраїнець» відмовився сказати, хто саме блокує домовленості — мовляв, «по ситуації добре видно, хто».

Хто блокує домовленості

      Утім, скажімо, соціалісти вважають, що все навпаки — домовленості блокує саме опозиція, яка «сама не хоче брати участi у голосуванні і наполягає на ще одній перерві». Це слова Євгена Філіндаша, який сказав «УМ», що коли опозиція не захоче йти на компроміс, коаліція сама проголосує зміни до закону про вибори — звісно, у власному варіанті. «Ми ніяк не можемо погоджуватися на ультиматуми опозиції. У нас є своя думка, її підтримує більшість депутатів, і тому би будемо її відстоювати», — наголосив соціаліст.

      На цьому ж наполягає й Партія регіонів, принаймні якщо вірити її речнику Василю Кисельову. «Опозиція вимагає, аби зміни до закону про вибори приймалися лише в тому вигляді, який вигідний їй. Ми на це піти не можемо». Але Кисельов, на відміну від Філіндаша, заявив, що ПР порушувати регламент не хоче, «оскільки в ньому записано, що в цілому законопроект можна голосувати тільки за умови, що ніхто не має заперечень». Тому якщо заперечення будуть, доведеться повертатися до голосування цього закону в другому читанні — через два тижні. «Коаліціонери» переконані, що тоді їм уже ніщо не завадить — адже укази Президента їм не указ, тому вони працюватимуть у парламенті й надалі. Очевидно, знову без опозиції.