Трійця з нами

      Спільнота братів і сестер у Христі з'явилася на Землі в день, коли з небес на Ісусових апостолів зійшли вогненні язики Духу і вони заговорили різними мовами, покликані йти до народів проповідувати вчення любові. Зішестя Святого Духа обіцяв апостолам Спаситель у день Свого вознесіння. Обіцянка сповнилася через десять днів, на 50-й день після Воскресіння. Тому свято ще зветься П'ятидесятницею. Українці називають його також Зеленими святами, бо здавна в час переміни весни на літо замаюють оселі зеленню-клечанням, посипають долівку травою й татар-зіллям. Таким чином вшановують невмирущість життя і невичерпність його джерела. У християнській символіці зелена барва так само символізує життя. Зеленими гілками і квітами на Трійцю прикрашають храми й церковні подвір'я, а священики освячують оберемки зелені, які люди приносять до церкви.

      Цікаво, що образ Трійці українці шанують ще з дохристиянських часів. Різдвяний трисвічник, що зветься «трійця», колядки про створення світу, гаївки-веснянки, троїстий знак на писанках свідчать про духовні знання наших предків, які на сьогодні майже втрачені. І, можливо, найцікавішим відгомоном стародавніх вірувань стали громадські звичаї взаємодопомоги, які трималися в українському суспільстві аж до середини ХХ століття. Найвідомішим із таких звичаїв є толока. Коли всією громадою село допомагало побудуватися чи засіяти поле вдові з сиротами. Як це пов'язане з ушануванням Трійці? «Кожна Особа в Бозі є «Я», зверненим абсолютно для «Ти». Особа переходить в спільноту, а спільнота цілковито повертається в окремість Осіб, у реальну окремість Трьох «Я», —пояснює богослов Володимир Ковалковський, підкреслюючи суспільний характер життя в Пресвятій Трійці. Тобто, Бог-Трійця — Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий у своєму взаємодоповненні навчають нас практикувати духовне знання у суспільстві, серед співгромадян. «Суспільство стає правдиве тільки тоді, коли відкривається на внутрішність кожної індивідуальної особи, коли служить окремим особам, щоб вони змогли розвиватися до своєї повноти», — свідчить богослов.

      На Зелені свята в українців є звичай упорядковувати могили героїв, які загинули, обороняючи свою громаду і народ. Особливо цього дня вшановують невідомих і невизнаних, похованих у братських могилах — січових стрільців, вояків Української Повстанської армії.

ДО РЕЧІ

      Відсвяткувати Зелені свята разом 26-27 травня запрошує Національний «Експоцентр України». Тут уперше відбудеться виставка-ярмарок «Зелені свята — 2007». На гостей чекає справжнє народне гуляння. У програмі свята — святкові дійства, виступи народних колективів, майстер-класи, конкурси та розіграші. Гості свята зможуть взяти участь у конкурсах на найдовшу дівочу косу «Русалонька», на найшвидше поїдання обрядового блюда — яєчні (дівчата годуватимуть хлопців через вінок величезного діаметру), відбуватимуться традиційні старовинні парубочі розваги — бій мішками з соломою, перетягування канату. А також знайомство з давніми звичаями «Ганяємо Шуліку» та «Водіння Куста». Також «Експоцентр» влаштовує великий універсальний ярмарок, де понад 80 підприємств та народних майстрів запропонують відвідувачам вироби — сувеніри, одяг, взуття.