23 травня зателефонував Сергію Шибаєву, та мобілку взяла його дружина Олена: «Газети, мабуть, не буде — нема вже Сєрьожі...». І заплакала. Дещо пізніше розповіла, що напередодні з Сергієм був серцевий напад, тому лікарі сказали, що помер від гострої коронарної недостатності...
Не тільки я розумію, що Шибаєв помер не «від серця», чи не зовсім «від серця» — «доміліціонерився». Він належав до журналістів, котрі дiяли професійно, не гнули спину перед сильнішим.
Знаково, що день смерті журналіста був днем одного із судових засідань за позовом одного з ображених на газету і її редактора (двічі «екс» — засуджений і кандидат на посаду мера Бердянська Євген Шаповалов вимагав спростування і десяти тисяч моральної компенсації); позивається з головним редактором і місцева рибінспекція, яку «Азовський бульвар» звинуватив у співпраці з браконьєрами ... 14 лютого 2006 року «УМ» деталізувала ще одне, найгучніше протистояння газети та її редактора — з полковником Володимиром Гончаренком (нині він — пенсіонер із солідними статками): колишній чільник міськвідділу міліції намагався прикрити газету, вимагаючи 100-тисячної компенсації за свої моральні збитки від багаторазового читання в «Азовському бульварі» низки статтей під класним, як на мене, заголовком «Доміліціонерились!..».
Дивно повелася державна виконавча служба Бердянська. Приміром, припадає порохнявою виконавчий лист за справою № 2-1076/05: судове рішення набрало чинності ще 03 березня 2006 року, однак ПП «Бердянськ діловий» досі не виплатило три тисячі компенсаційних гривень позивачеві. Чому? Так, керована ж Вікторією Кочергіною служба, судячи з перебігу подій, обслуговує передовсім «поважних клієнтів»: за виконавчим листом полковника Гончаренка вельми оперативно було накладено арешт на квартиру Шибаєвих. Попри те, що, як сказала пані Олена, майже всю суму вже було погашено: «Ось так усі вони й довели Сергія до такого стану...».
Позавчора тисячі бердянців провели Сергія Шибаєва в останню путь...