Позашлюбне дитя Європи

Остання пропозиція Белграда

      Прем'єр-міністр Сербії Воїслав Коштуніца позавчора в інтерв'ю сербському каналу громадського телебачення RTS виклав останню пропозицію сербської влади: найширша автономія Косова в складі Сербії під міжнародним наглядом ситуації в провінції впродовж наступних 20 років. Він пояснив, що надавши незалежність цій провінції, де мешкають переважно албанці, міжнародна спільнота не зможе виправити цілком очевидні свої помилки, які вона тепер не бажає помічати, а от при наданні Косову автономії під тривалим міжнародним контролем помилки можна відстежувати і виправляти. Сербський прем'єр заявив, що не існує нічого, що могло б компенсувати Сербії втрату Косова, зокрема не можна розглядати як компенсацію пропоноване його країні членство в ЄС.

      Крім того, Коштуніца наголосив на інших небезпеках: надання законній частині Сербії незалежності стане великою спокусою для інших сепаратистських регіонів світу.

З сокирою під подушкою

      Можливе обдарування Косова незалежністю, як це пропонує міжнародна комісія на чолі з фінським дипломатом Мартті Ахтісаарі, вже спровокувало серйозні конфліктні ситуації на Балканах. «УМ» повідомляла про відновлення «картографічної війни» за кордони між Словенією і Хорватією. Далі буде! З появою на мапі Європи незалежного Косова з неї може зникнути інша країна — Боснія і Герцеговина (БіГ).

      БіГ є доволі штучним поєднанням трьох етнічних груп: сербів, боснійців і хорватів. Серби, які становлять більшість Сербської Країни у складі БіГ, вже заявили, що у разі надання Косову незалежності, вони також проведуть референдум про незалежність iз наступним входженням до складу Сербії. Не залишаться в боргу і хорвати, які складають більшість населення Герцеговини. Вони також бажають референдуму та приєднання до матінки-Хорватії, де рівень життя значно вищий, ніж у БіГ.

      От як лишень всі ці три етнічні групи будуть ділити столицю Сараєво? Чи не за сценарієм «поділу» 1992—95 років, коли в боснійських конфліктах та під час тривалої облоги Сараєва сербами загинули 200 тисяч осіб! Чи Ахтісаарі і всі ті світові потуги, які його підтримують, пам'ятають, що третину населення Македонії становлять албанці, які вже здіймали повстання чотири роки тому, і воно мало не закінчилося громадянською війною? Чи не «заразяться» тепер албанці Македонії прикладом Косова?

      Коштуніца у згаданому вище телевиступі повідомив: американський дипломат Річард Холбрук відверто заявив йому, що Сербія повинна зробити вибір між ЄС та Косово. Здоровий глузд підказує, що варто дати розлучення шлюбному подружжю, яке перетворилося на ворогів і тепер мешкає в однокімнатній квартирі кожен із своєю сокирою під подушкою. Але ще більш здоровий глузд та досвід підказують, що в разі розселення ворогуючих у різні квартири подібні «штучні співмешканці» Балкан теж спокусяться практикою тримати сокири під подушкою.

Надія на Росію та ігнорування Росії

      Белград покладає свою останню надію на Росію, котра, як постійний член Ради Безпеки ООН, може вдатися до свого права вето під час остаточного розгляду питання Косова, яке має відбутися в найближчі дні чи тижні. Наразі триває підкилимна дипломатія з метою зблизити позиції п'яти головних гравців у Радбезі.

      А поки Сербія у відчаї сподівається на сторонню допомогу, албанці Косова готуються до життя у незалежній державі. Глава робочої групи з підготовки Конституції суверенного Косова, заступник голови правлячої Демократичної партії Косова Хайредін Кукі повідомив 22 травня, що проект документа вже готовий. Він базується на політичній волі більшості населення провінції, плані Мартті Ахтісаарі та захисті прав національних меншин (читай — сербів). Кукі не повідомив, чи міститься в проекті основного закону зобов'язання спорудити в центрі Пріштіни пам'ятник Ахтісаарі з чистого золота за те, що при підготовці цього міжнародного плану він враховував думку лише однієї сторони — албанців. Інтереси навіть тих сербів, які народилися та виросли в Косові, а потім змушені були стати біженцями, у плані Ахтісаарі повністю проігноровано.

      Воїслав Коштуніца навів приклад: до 1999 року в столиці провінції — Пріштіні — мешкали 40 тисяч сербів, а на цей час їх залишилося там лише 100. Подібна ситуація і в інших частинах провінції, за винятком Мітровіци. Але в цьому місті серби залишаються лише завдяки постійній охороні «блакитних шоломів».

Косовари шиють прапори

      На цей час найвищим правовим актом Косова є так звані Конституційні рамки, які були прийняти місцевим парламентом 2001 року. Кукі повідомив, що остаточний текст Конституції з'явиться не пізніше, ніж через місяць після прийняття РБ ООН рішення про надання Косову незалежності. Його остаточний варіант опрацює Конституційна комісія у складі 15 албанців, трьох сербів та трьох представників інших національних меншин і відтак подасть документ на затвердження парламентом. Зауважте, що і в складі Конституційної комісії, і в складі парламенту албанці мають переважну більшість голосів. Тому участь представників національних меншин є винятково декоративною, для «галочки» у звіті перед ЄС, США та ООН. Виходячи з цього, представники косовських сербів не брали участі у розробці документа. Триває розробка державних символів Косова — прапора, герба та гімну, оскільки албанці в цих питаннях ще не домовилися між собою.

      Албанців дуже мало хвилює можливе вето Росії в РБ ООН. Прем'єр-міністр Косова Акім Чеку заявив цього тижня в інтерв'ю французькому тижневику «Журнал дю Діманш»: «У разі застосування Росією вето в Раді Безпеки ООН Косово проголосить незалежність за домовленості зі Сполученими Штатами, Європейським Союзом та генеральним секретарем ООН». У цьому ж інтерв'ю Чеку повідомив, що вже здійснено всі потрібні підготовчі роботи для прийняття спільної резолюції ЄС і США в Радбезі ООН, і проголошення незалежності Косова відбудеться вже у червні. А потім обмовився, що він особисто очікує проголошення незалежності вже наприкінці травня.