Руслана Лоцман: Бабусина говірка оживає у вустах онуків
Вже не перший рік в Україні діє канадсько-українська програма «Збережи мову і культуру своєї бабусі» — потужний мотиватор у відродженні української пісенної та мовної спадщини. >>
Цього року патріарх польської кінорежисури 81-річний Анджей Вайда є почесним гостем Каннського кінофестивалю. 50 років тому молодий польський режисер Анджей Вайда отримав у Канні спеціальну нагороду журі (так звану «Срібну пальму») за фільм «Канал» — розповідь про Варшавське повстання 1944 року. І отримав її спільно з іншим, на той час маловідомим, шведським режисером Інгмаром Бергманом, нагадує польська «Газета виборча». 21 травня в Канні відбувся спеціальний показ відреставрованої копії «Каналу» за участі його творця та численної публіки. Шедеври пам'ятають, хоча фестивальний каталог презентував знакову для польського кіно стрічку доволі коротко, але влучно: «Це не просто гімн героїзму — це фільм про розчарованих героїв у безвихідній ситуації».
Розчулений герой вечора сказав публіці, що зібралася на перегляд «Каналу», слова, які можуть бути дороговказом для кожного молодого кінематографіста: «1956 року я приїхав сюди з країни, кінематограф якої лише формувався. В Канні я знайшов людей, які гідно оцінили мій фільм і видали мені кредит довіри на все життя. Коли я повернувся до Польщі, то для мене вже не існувало жодних виправдань: ні що я ще молодий, ні що наша кінематографія ще нікому не відома. Я знав лиш одне: якщо буду мати гідну тему і знайду відповідну форму, то зможу робити фільми, які промовлятимуть до Європи, а може, і світу. Ось що дав мені Канн — фестиваль, який підтримував польське кіно навіть у найтяжчі часи. Дякую!».
Нагадаємо, що стрічка Вайди «Людина з заліза» — про становлення незалежної польської профспілки «Солідарність» — 1981 року отримала головну нагороду Каннського кінофестивалю. Режисер є лауреатом численних фестивальних нагород, отримував «Оскар», «Сезар» та інші головні кінонагороди багатьох країн. Попри теперішню світову славу, Вайда надалі залишається скромною людиною, пам'ятає про свої перші кроки в кіно та тих, хто йому допомагав, тому і сам тепер допомагає молодим.
Анджей Вайда очолює Міжнародну школу кінорежисерів у Польщі. В рамках Каннського кінофестивалю дружина Президента України Катерина Ющенко, яка очолює благодійний фонд «Україна 3000» та генеральний директор Київського Міжнародного кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі мали зустріч із представниками Польського інституту кінематографії, повідомляє УНІАН. Анджей Вайда запропонував допомогу саме у вигляді навчання молодих українських кінематографістів.
Вайда в Канні не стільки насолоджувався відпочинком на лаврах, скільки працював. Зокрема відбувся ринковий показ робочої копії його останнього фільму «Катинь». Прем'єру цієї стрічки у Варшаві призначено на 17 вересня, тобто в день нападу на Польщу Радянської Армії, який офіційно пояснював Кремль необхідністю звільнення від польських панів західноукраїнських та західнобілоруських земель, а насправді здійснював новий переділ Європи відповідно до таємної угоди Молотова—Ріббентропа. Вже з назви фільму зрозуміло, що дату прем'єри вибрано не випадково. А для режиссера вона має подвійне символічне значення. Серед 22 тисяч польських офіцерів, які або добровільно здалися, або були захоплені в полон Червоною Армією, а потім, за наказом Сталіна, розстріляні 1940 року в Катині, Харкові та Твері, в лісі поблизу місцевості Катинь був розстріляний і батько майбутнього режисера — Якуб Вайда. Фільм Вайди не є точним історичним відтворенням тих трагічних подій, а подає психологічні портрети матерів, дружин та доньок безневинно вбитих польських офіцерів. Росія, як спадкоємиця СРСР, досьогодні відмовляється визнати злочин у Катині та провести відповідне судове розслідування.
Зустріч Анджея Вайди із Халпахчі, фільм, повна назва якого звучить «Посмертно. Катинська історія», обов'язково буде представлений у програмі фестивалю «Молодість», і варто очікувати приїзд режисера до України.
Вже не перший рік в Україні діє канадсько-українська програма «Збережи мову і культуру своєї бабусі» — потужний мотиватор у відродженні української пісенної та мовної спадщини. >>
Унаслідок аварії на теплотрасі в Києві стався неприємний інцидент: було затоплено будинок видавництва "Смолоскип" на вулиці Межигірській, 21 – гаряча вода заливала приміщення близько шести годин, перш ніж подачу теплоносія вдалося зупинити. >>
Про те, чому «Майстер і Маргарита» не є великим романом — і чому це не лише літературне питання >>
У далекому 1963 року 9 червня відійшов у засвіти Василь Барвінський - видатний український композитор, піаніст, диригент, педагог, музикознавець, зять науковця-фізика Івана Пулюя (першовідкривача Х-променів), а ще - "ворога народу", який відбув 10 років мордовських таборів (1888-1963). >>
Хоч особисто й не знайомий з Віталієм Запекою, ризикну припустити: це людина із на заздрість високою планкою оптимізму. >>
Національна опера України на початку червня збирає глядачів на особливу подію. >>