Якби Тарас Чорновіл не був сином свого батька — видатного українського борця за українську незалежність і демократію, дисидента-шістдесятника, політв'язня брежнєвської доби, засновника Народного руху України і трагічно загиблого претендента на президентське крісло-1999, його неочікуваний перехід із «Нашої України» до Партії регіонів, цілком можливо, взагалі лишився б непоміченим. Але зараз, подобається це Тарасові В'ячеславовичу чи ні, для багатьох він є однією з найбільш одіозних персон із числа однопартійців Віктора Януковича. Це — для «україноспрямованого», патріотичного електорату. Для багатьох же «русофільних» виборців Партії регіонів Чорновіл — занадто «западенський» політик, який своєю «мовою» лише псує образ цієї політичної сили. Хай там як, а Чорновіл-молодший, якому 1 червня виповниться 43 роки, — один із провідних «спікерів» ПР, до того ж — поінформований у багатьох тонкощах політичного та переговорного процесу. І сьогодні Тарас Чорновіл — гість «України молодої», яка дотримується паритету у представленні різних політичних позицій.