У Верховній Раді оголошено перерву
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
У середу Президент розпорядився навести порядок у КС. (Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА.)
В Україні знову немає Конституційного Суду, й очікувати на будь-яке його рішення найближчим часом не варто. КС ще міг працювати без тріо звільнених Президентом суддів — Валерія Пшеничного, Сюзанни Станік та Володимира Іващенка, адже 15 суддів для кворуму та голосувань цілком достатньо. Натомість саме трійка самозванців, що не визнає власного безробіття, нахабно намагається влізти назад у почесні суддівські мантії. Влаштований ними переворот у «конституційному королівстві» (так любить висловлюватися звільнений голова КС Іван Домбровський), обурив не лише частину суддів з президентської квоти, а й суддів КС із квоти з'їзду суддів. Вони відверто саботують роботу нелегітимного керівництва КС, й відтак не дають самозванцям виконати замовлення коаліції на швидке визнання указу Президента про розпуск ВР неконституційним.
Якщо раніше чесні судді просто залишали засідання суду, на яких головував самопроголошений в. о. голови КС Пшеничний, то відучора стало відомо про більш радикальні дії цих служителів Феміди: семеро суддів пішли на лікарняний, один — у відпустку. Восьмеро відсутніх, i засідання відбутися не може: для цього потрібно щонайменше 12 суддів із 18. Якщо відкинути трійку самозванців, стане зрозумілим, що на роботу на Жилянську виходить семеро легітимних суддів.
Утім рвати волосся через відсутність дієздатного КС не варто, його фактично немає вже понад півтора року. Те, що КС запрацював у повному складі (18 суддів) дев'ять місяців тому, теж не варте уваги, адже весь цей час він був бездіяльний і жодного рішення за резонансними поданнями i зверненнями не ухвалив. Цю обставину відзначив i Президент Віктор Ющенко під час свого вечірнього телезвернення до українського народу позавчора. Гаранта Конституції турбує ситуація на Жилянській. Він вважає, що КС паралізовано і деморалізовано.
Президент вкотре наголосив на трьох непорушних принципах роботи чесного суду: 1. Діяти винятково у рамках Конституції України; 2. Бути поза політикою; 3. Приймати компетентні рішення, що гарантують верховенство Основного закону.
Причину бездіяльності КС, хоча саме Президент добився відновлення його роботи, Віктор Ющенко вбачає в політичних інтригах. А ще те, що окремі судді були запідозрені в масштабній корупції. Як приклад порушення законодавства Конституційним Судом Президент наводить подання щодо імперативного мандату народних депутатів, яке перебуває на розгляді суду вже вісім місяців, але віз i нині там! Тоді як закон визначає три місяці для розгляду подання.
«Відсутність рішень, бездіяльність суду стали однією з причин нинішньої політичної кризи в державі. Кажу гранично чітко: таке становище ставить під загрозу ваші, шановні співвітчизники, права і свободи, діяльність інститутів влади і стабільність політичної системи країни в цілому. Таку політику і таку роботу я відхиляю», — наголосив Президент i пояснив причини звільнення трьох скомпрометованих суддів.
Натомість, завдяки «обурливим, принизливим для конституційної демократії технологіям» суд втягнувся в політичний конфлікт, а «звільнені судді самочинно відновили себе на посаді». На думку Президента, цей крок поставив крапку у будь-яких надіях на незаангажованість тих, хто має бути бездоганним арбітром, тож настав час припинити цей безлад.
«Я змушений визнати, що Конституційний Суд втрачає свою конституційну легітимність і не може в умовах, що склалися, виконувати функцію із збереження верховенства Основного Закону держави, — сказав Віктор Ющенко. — Тому я доручаю Генеральній прокуратурі дати негайну правову оцінку ситуації, яка склалася в Конституційному Суді з порушенням Конституції і національного законодавства. Прошу Верховний Суд вжити невідкладних заходів, щоб припинити практику використання судових рішень у політичних цілях. Я звертаюся до всіх політичних сил з категоричною вимогою припинити тиск на Конституційний Суд».
Враховуючи учорашні кадрові зміни на Різницькій, виконувати доручення Президента буде вже не звільнений Святослав Піскун, а в.о. обов'язків Генпрокурора Віктор Шемчук.
Натомість коаліції безлад на Жилянській вкрай потрібен. Учора державна охорона будівлі КС мала забезпечити виконання рішення Шевченківського райсуду Києва щодо заборони звільненим суддям КС Станік, Пшеничному та Іващенку виконувати свої обов'язки. Іншими словами, це безробітне, але аж ніяк не бідне тріо мали не пустити на місця попередньої роботи. Але коаліція вранці підтягнула до суду «важку артилерію» — два десятки недоторканних для охоронців нардепів з Партії регіонів та СПУ. Вони утворили «живий коридор», через який самозванці знову потрапили до КС.
«Регіонал» Василь Кисельов наголошував, що тріо аж ніяк не порушувало рішення Шевченківського райсуду, бо в них на руках була постанова Апеляційного суду столиці. Інші казали, що постанову очікують лише о 10-й ранку, втім саму постанову, яка відміняє рішення райсуду, ніхто так i не побачив.
Вулиця Жилянська майже не відрізнялася від часів відкритого розгляду президентського указу про розпуск ВР. От тільки демонстрантів не було. Натомість «мілітарі-картинка» не змінилася: два автобуси зі спецназом, міліція перед входом, критий «автозак» для затриманих, посилені пости... А ще народні обранці від БЮТ та «Нашої України», які лише спостерігали за цим «парадом маразмів».
Незрозуміло для чого трійка колишніх суддів «ломилася» на роботу, адже кворуму, як не було, так i немає. Отже, не можна засідати, відпрацьовувати й постановляти. Так, один із суддів Анатолій Головін зізнався пресі про готовність суду прийняти рішення з 5—6 справ (серед них i згадувана Президентом справа про імперативний мандат). Мовляв, одне-два голосування i їх можна оголошувати, але ж самі бачите, що відбувається навколо суду.
А от пан Пшеничний взагалі вважає, що дії влади спрямовані на ліквідацію КС, як єдиного органу конституційної юрисдикції. Мовляв, Генпрокуратурі «дана команда ліквідувати суд», бо зараз «йде воєнізоване захоплення і блокування КС», хоча рішення КС по другому указу Президента про розпуск ВР «вже на виході». Швидко запрацювали судді, нічого не скажеш, тим більше, що в деяких із них останнім часом значно додалося дорогих об'єктів нерухомості. Про те, що КС вже не існує, піддакувала й інша безробітна Сюзанна Станік.
Натомість нелегітимна Верховна Рада, яка на відміну від самозванців у КС, вважає, що вона існує, учора по-своєму зрозуміла звернення Президента до народу. Мовляв, Президент фактично узурпує владу. Проект постанови, яку так i назвали «Про узурпацію влади Президентом», із задоволенням зачитав Олександр Мороз, але оскільки фракція ПР не було готова голосувати за «узурпацію», щоб не палити мости між Президентом i Прем'єром, під куполом ВР було оголошено перерву. Плюс окремі нардепи захотіли з'їздити на Жилянську, щоб особисто пересвідчитися у тому, що сталося в КС з ранку, як тут «лютувала» держохорона. Ніби їх там не було о 9-й, коли утворювався «живий коридор».
Уже після переви 255 голосів коаліціянтів таки підтримали постанову та заяву про небезпеку узурпації Президентом Віктором Ющенком влади в Україні. Перед голосуванням депутат від Партії регіонів Ганна Герман запропонувала «пом'якшити» позицію, де наголошувалось на необхідності припинення переговорів між Президентом та Прем'єром, бо ПР від перемовин не відмовляється. Тож у результаті Морозу довелося задовольнитися іншим трактуванням: «Верховна Рада висловлює сумнів з приводу доцільності проведення переговорів між Прем'єром та Президентом». Але ж так хотілося, разом із комуністами, витягнути «регіоналів» із процесу перемовин про дату дострокових виборів й відмовитися від них узагалі!
Іншим рядком коаліція, слідом за Президентом, теж звернулася до Генпрокуратури, але вже з проханням дати оцінку фактам перешкоджання роботі КС із боку Управління держохорони. А вже за півгодини 233 поборники роботи КС із депутатськими значками узяли та й звільнили Петра Стецюка з посади судді Конституційного Суду. Нагадаємо, що його було обрано за квотою ВР, а кандидатуру пропонувала «Наша Україна». Мовляв, Стецюк порушив присягу, коли казав про тиск на суд. Зрозуміло, що на Банковій таке рішення нелегітимної ВР не визнають. Тим часом в учорашній заяві ПР зазначалося, що зрив роботи КС означатиме кінець переговорів.
А от «нашоукраїнець» Юрій Ключковський вважає постанову ВР щодо узурпації свідченням відсутності у представників коаліції намірів до пошуку виходу з кризи. Бо виходить, що i Прем'єр не щирий, i соціалісти домовлятися не хочуть. «Якщо парламент і коаліція, яка узурпувала, я підкреслюю — узурпувала право виступати від імені ВР, хоче загострення ситуації в Україні, то ще в Київській Русі казали: хто меча підніме, той від нього й загине», — каже Ключковський i радить припинити агресію.
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
Доки український парламент, попри майданні обіцянки, не поспішає саморозпускатися, а ідея загальної децентралізації влади лишається в проектах, політики місцевого рівня вирішили взяти ініціативу в свої руки і почати ділитися досвідом та налагоджувати співпрацю з колегами, не чекаючи вказівок згори. >>
Прокурор Черкаського району Руслан Олійник, він же син екс-мера Черкас і відомого народного депутата України Володимира Олійника, нині у реанімації. Туди він потрапив після того, як районну прокуратуру пікетували черкаські активісти, вимагаючи його відставки. >>
Верховна Рада, котра ніяк не зважиться на «суїцид», помалу викликає гостре роздратування у найбільш палких прихильників дострокових парламентських виборів. Цього тижня із незвичною для себе різкою риторикою виступив депутат від «УДАРу» Павло Розенко, котрий заявив наступне: «УДАР» наполягатиме, щоб на одному з перших засідань через два тижні було все-таки проголосовано постанову (про саморозпуск), яка була підписана трьома політсилами... >>
Як уже повідомлялося, спікер розпущеного парламенту Олександр Мороз планує скликати 4 вересня сесію ВР. На заваді цьому можуть стати досить цікаві чинники. >>