Як карбуються миті історії

      Кінофестиваль, що розпочав свою роботу у понеділок, а в п'ятницю визначатиметься з переможцем, під перехресний вогонь кінокритиків потрапить трохи згодом. Адже для фахового аналізу і об'єктивної фіксації «Кінолітопису-2007» в історії української культури їм потрібно, принаймні, переосмислити побачене. Але про першу особливість цьогорічного  фестивалю можна вже було говорити на церемонії відкриття — дійство розпочалося прем'єрою гімну Києва «Київ — серце України» (автори — Дмитро Павличко та Володимир Губа, виконував Ансамбль Збройних сил України під керівництвом Дмитра Антонюка). Композиція, яка своє право існувати у такому амплуа виборола у серйозному конкурсі, вийшла урочистою і помпезною. Щоправда, стоячи її слухала лише половина зали. Оскільки про те, що звучав гімн, ведуча вечора, екс-ведуча «Інтеру» Світлана Леонтьєва повідомила вже після його закінчення.

      Другим за помпезністю на цьому вечорі мало стати вручення міжнародної премії «Маестро». Але за відсутністю на церемонії багатьох лауреатів — зокрема, Богдана Ступки, який до Українського дому того вечора так і не доїхав —  цей прогноз не справдився. Чи не найзахопливіше на цю відзнаку відреагував режисер, письменник, кінооператор Домінік Делюш (Франція). «Маестро» — дуже красиве, милозвучне слово, — зауважив він у своїй вітальній промові . — Воно навіть звучить так, по-італійськи... Мені це особливо приємно, адже я свого часу працював асистентом у Федеріко Фелліні». Домінік Делюш на «Кінолітописі-2007» очолюватиме міжнародне журі, у роботі якого також беруть участь кінорежисер Наталя Голуб (Молдова —Придністров'я), кінокритик Лариса Брюховецька (Україна), кінорежисер Микола Прокопець (Росія) та інші експерти документального кіно.  

      На конкурс цьогорічного «Кінолітопису» було представлено понад 150 кінострічок із 16 країн світу, а до до участі у фестивалі відібрали 87.  З них — 8 прем'єр, причому 6 — українського виробництва.

      Організатори радять звернути особливу увагу на повнометражну документальну картину  італійців Мануеля Бальдіні та Фабіо Фернандо «Пам'ятати про Чорнобиль», присвячену художньо-документальній виставці до 20-річчя аварії на ЧАЕС, яка експонувалася в Італії. Її покажуть як на конкурсі фестивалю, так і у позаконкурсній програмі. До речі, переклад і начитку зробила  лiтературознавець професор Римського унiверситету «Ла Сап’єнца» Оксана Пахльовська. (Позаконкурсні покази проходять у кіноклубі Національного університету Києво-Могилянська академія з 21 по 25 травня щодня о 18:30, конкурсну програму фестивалю можна подивитися в Українському домі).

      Українську документалістику на «Кінолітописі» представлятимуть Жанна Бебежко (фільм «Маестро Кожухар»), Ролан Сергієнко («Микола Вінграновський»), Анатолій Сирих («Михайло Грицюк. Не плач за мною, Аргентино»),  Тарас Томенко («Володимир Івасюк. Життя моє — обірвана  струна...»), Валентин Васянович («Лінія»)  та інші режисери й продюсери. У програмі «Кінолітопису»  й кілька ретроспектив, зокрема, свої роботи на фестиваль привіз член журі Микола Прокопець. Французька документалістика на фестивалі представлена картиною «Ми і Всесвіт» режисера Жанни Корньє.

      На цьогорічному «Кінолітописі» своє 75-річчя відзначав   Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного. Ця подія на фестивалі була прописана окремим рядком не випадково, адже мить історії, зафіксовану на плівці документального кіно, зберігають для майбутніх поколінь саме архівісти.

      «Кінолітопис-2007» відкрився прем'єрою фільму Домініка Делюша «Сергій Лифар — мегазірка балету». Закриватиме фестиваль картина  режисера Володимира Артеменка «Інше життя, або Втеча з того світу» (Україна).