Кінофестиваль, що розпочав свою роботу у понеділок, а в п'ятницю визначатиметься з переможцем, під перехресний вогонь кінокритиків потрапить трохи згодом. Адже для фахового аналізу і об'єктивної фіксації «Кінолітопису-2007» в історії української культури їм потрібно, принаймні, переосмислити побачене. Але про першу особливість цьогорічного фестивалю можна вже було говорити на церемонії відкриття — дійство розпочалося прем'єрою гімну Києва «Київ — серце України» (автори — Дмитро Павличко та Володимир Губа, виконував Ансамбль Збройних сил України під керівництвом Дмитра Антонюка). Композиція, яка своє право існувати у такому амплуа виборола у серйозному конкурсі, вийшла урочистою і помпезною. Щоправда, стоячи її слухала лише половина зали. Оскільки про те, що звучав гімн, ведуча вечора, екс-ведуча «Інтеру» Світлана Леонтьєва повідомила вже після його закінчення.

Нарешті Україну запрошено почесним гостем на 52-й книжковий ярмарок до Варшави. У моїй уяві постала ідилічна картина. Ура! Гримлять барабани, сурмлять сурми, польською столицею курсують цілі колони сивочолих і молодих, славетних і невизнаних, але головне — дуже цікавих для Європи українських письменників і видавців. А за ними назирці ходять їхні колеги з усіх країн Європи, вони спілкуються, обмінюються думками щодо сучасних літературних процесів, укладають угоди із закордонними видавництвами...