Голові Луганської облдержадміністрації Олександрові Єфремову весь час здається, що в нього не вистачає повноважень для остаточної побудови комунізму в окремо взятій області. У черговий раз він поскаржився на зв'язані руки, коли оцінював становище на Стахановському феросплавному заводі. Згідно з повідомленням прес-служби облдержадміністрації, він заявив наступне: «Сьогодні підприємство зупинено під приводом дорожнечі електроенергії. Але, за висновками наших експертів, це підприємство навіть за таких цін працювало б без збитків».
Обласний голова повідомив, що хоча завод зупинено, власник виплачує 80 відсотків заробітної плати працівникам і здійснює всі необхідні витрати на утримання підприємства в робочому стані. «З таким механізмом ми вперше зiткнулися на нашій території, і в цій ситуації ми як влада, згідно із законом, жодних вимог пред'явити власнику не можемо», — вважає Єфремов. Крім того, на його думку, «держава повинна мати механізми впливу на неефективних власників підприємств». Натомість «сьогодні законодавчі механізми впливу з даних питань просто відсутні».
Цікаво, що раніше подібні перепони обласних керманичів якось дуже мало бентежили — згадати хоча б силове захоплення офісу Луганськобленерго рівно три роки тому. Очевидно, ліміт на порушення закону ними вже вичерпано, а діяти в межах правового поля вони ще не навчилися. І якби ж то справа стосувалася єдиного феросплавного...
Нещодавно відбулася колегія облдержадміністрації, і на ній, поряд із звичайним самовихвалянням, прозвучали ноти тривожні. Їх озвучив сам Олександр Сергійович. Виявляється, за підсумками десяти місяців нинішнього року про свою збитковість заявили такі ключові підприємства регіону, як ЛиНОС, Алчевський металургійний комбінат, Алчевський коксохімзавод і державна компанія «Краснодонвугілля». Разом перевищення їхніх витрат над доходами в 2003 році склало 130 мільйонів гривень. Щоправда, в присутності «госпартактиву» він не скаржився на адміністративно-командну неміч, навпаки, запевнив колег, буцімто знає кнопки, на які треба натискати, але не хоче, аби це відбулося в подібний спосіб. Однак певну розгубленість у його словах можна було почути. Голова облдержадміністрації висловив здивування, що в ситуації, коли в країні серйозний дефіцит коксу, підприємство, що видобуває саме коксівне паливо («Краснодонвугілля»), може працювати збитково.
Можливо, власники цих підприємств уже готуються до виборчої кампанії. Адже АМК та АКХЗ належать широко відомомій в Україні корпорації «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД). «Краснодонвугілля» фактично контролює близька до ІСД донецька ж компанія «АРС». А виходець із Донецька є сьогодні найвірогіднішим кандидатом від влади, і йому гроші потрібніші, ніж якомусь там голові адміністрації другорядної області. До чого готується Тюменська нафтова компанія (ТНК), яка є власником ЛиНОСу, сказати важко, однак збитковість ЛиНОСу теж є відхиленням від норми. «Тюменці» як підвищили ціну на бензин на початку осені (приблизно на 10-12 відсотків), так вона досьогодні на цьому рівні й тримається. Не виключено, гроші їй знадобилися, аби утвердитися на ринку Донеччини. Принаймні восени кожен, хто проїжджав територією цiєї області, міг помітити, що на АЗС місцевого походження (частіше за інших вони прикрашені символікою донецької фірми «Гефест») 95-й бензин коштував по 2.30—2.40 грн. за літр, а от на ще нечисленних заправках ТНК — усього по 1.95. Стільки, скільки коштував на Луганщині напередодні останнього подорожчання.
Очевидно, покерувати на своїх підприємствах ні ІСД, ні ТНК нікому не дозволять. І Луганська облдержадміністрація не виняток. Хіба що вона звернеться за підмогою до найвищих кабінетів вулиці Банкової (становище для пана Єфремова тим прикріше, що в переліку його найбільших досягнень перші рядки займають приватизація ЛиНОСу та АМК, а також порятунок «Краснодонвугілля», який до приходу донеччан ледь животів). А от на Стахановському феросплавному можна очікувати цікавих подій. Тим більше що для цього є й ідеологічне обгрунтування. Стаханов — «це складний регіон, де в даний час закрито всі шахти, — нагадав Олександр Сергійович. — Якщо й промислові підприємства не працюватимуть, у місті може скластися непроста ситуація».
Яка ситуація складеться, якщо дозволити чиновнику втручатися у виробничі процеси приватних підприємств, Єфремов розмірковувати не став.