Восени 2005-го року Україну облетіла щемка новина: на дні річки Збруч знайдено останки головнокомандувача УПА Романа Шухевича. 9 травня 1950 року, через кілька днів по смерті командарма, енкаведистам наказали спалити тіло загиблого, а попіл кинути в річку. Однак через кілька десятиліть в одного з есбістів прокинулося сумління, і він розкрив місце злочину сину головкома Юрію. Водолази двох обласних представництв МНС — Рівненської і Хмельницької — знайшли в річковому мулі кілька обгорілих кісток, загорнутих у брезент. На березі Збруча за сприяння голови рівненської ОДА Василя Червонія і Української народної партії встановили пам'ятний знак. Було вирішено провести експертизу ДНК кісток, щоб упевнитися: обгорілі останки справді належать герою.
20 лютого 2006 року, тодішній віце-прем'єр з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко на пропозицію УГВР — Євгена Стахіва та політичної ради провiдникiв ОУН — Камінського видав розпорядження щодо сприяння на державному рівні ідентифікації та перепохованню останків генерала Шухевича. Утім до осені 2006-го ні влада, ні опозиція не поспішали здійснити цей державно-важливий акт. А 1 вересня до Президента Віктора Ющенка і Прем'єр-міністра Віктора Януковича вкотре звернувся голова президії Української Головної визвольної ради Євген Стахів з Канади. Він писав, що підтримує звернення сина Юрія та доньки Марії Шухевичів до віце-прем'єр-міністра як голови Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів щодо проведення повторних пошукових робіт iз залученням археологів-підводників iз Департаменту підводної спадщини Інституту археології НАНУ та підводних плавців куреня «Чорноморці» Національної скаутської організації «Пласт». Стахів просив також, аби тодiшньому головi СБУ Ігорю Дріжчаному дали розпорядження показати історикам відповідні архівні документи. І наголосив, що справа ідентифікації і перепоховання останків має велике внутрішньодержавне і міжнародне політичне значення. Дріжчаний запустив до архіву СБ істориків Юрія Шаповала і Володимира В'ятровича, але якихось нових документів про обставини знищення тіла командарма вони не знайшли. Тим часом підводники 12 днів чистили дно річки уздовж 100 метрів від колишнього моста.
Відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії Віталій Казакевич відписав родині Романа Шухевича, що на проведення повторного пошуку і здійснення аналізу мітохондральної ДНК потрібні «певні кошти», і питання виділення на це бюджетних грошей буде розглянуте на найближчому засідання комісії. 25 листопада у приміщенні Львівської обласної держадміністрації відбулася робоча нарада щодо пошуку й ідентифікації останків загиблого Романа Шухевича. Зібралися донька й син Шухевича, голова об'єднання товариств депортованих українців Володимир Середа, голова проводу Центру вивчення та збереження пам'яті українського народу Олесь Криськів і секретар Державної міжвідомчої комісії Казакевич. Юрій Шухевич вимагав негайно звернутися через українські дипломатичні місії в США, Канаді та Німеччині до відповідних центрів судово-медичної експертизи, щоб дізнатися про правові, технічні й фінансові вимоги, необхідні для аналізу ДНК. Син запропонував долучити до фінансування пошукових робіт добровільні внески через «Благочинний фонд ім. Генерала Чупринки», який він очолює.
Казакевич видав дозвіл на продовження пошукових робіт пластунам і Центру збереження пам'яті українського народу, які завірили, що готові працювати за власні кошти. У папці Олеся Криськіва є близько 30 документів, пов'язаних iз повторними пошуковими роботами. Він каже, що до цьогорічної Покрови Україна вже знатиме правду. Близько двох місяців слід досліджувати дно Збруча. Хоча і вже знайдених кісток, за словами пана Криськіва, достатньо для аналізу. «Ми звернулися в наш Науково-дослідний інститут криміналістики і отримали розгорнуту відповідь, що можна зробити в нашій країні, — розповідає Олесь Криськів. — Виявилося, що в Україні роблять лише ядерні аналізи ДНК, коли ще збережені м'які тканини. А тут потрібен мітохондральний, вищий аналіз ядерних частинок, який не роблять ні в Україні, ні в Польщі, ні в Прибалтиці. Є одна лабораторія в Росії, але Росія відпадає. Залишається Німеччина, США і Канада».
Посольства України в США і Німеччині вже повідомили, що опитали три американські і один канадський інститути криміналістики, і вони погодилися зробити такий аналіз. А українська діаспора взялася його оплатити. Залишається загадкою, чому в такому разі упродовж кількох місяців ніхто не взявся відправити на експертизу часточки цінних останків...
Юрій Шухевич,
син головнокомандувача УПА, колишній політв'язень:
— Кістки було знайдено і треба провести експертизу. Є два обгорілі фрагменти. З кісток шматочки не взяті. І в нас взірці не взяті. Моя сестра живе у Львові, є жива сестра батька, і в неї можна було б узяти проби.
Комісія Казакевича мала б щось робити. Була єдина зустріч у Львові, але далі нічого не рухається. Діаспора готова оплатити експертизу в Німеччині, Америці. Але наша сторона не робить кроків. У нас люди так чи інакше в чомусь заангажовані. Одні прагнуть підтвердити, інші — заперечити. А за кордоном є наукове зацікавлення. Згадаймо історію з Гонгадзе. Робили-робили експертизу — і нічого не ясно. Я не проти, щоб робили і наші, але паралельно хай роблять і в Німеччині та Америці.
Єгор Горбачов,
завідувач відділення судово-медичної генетичної ідентифікації Київського міського бюро судово-медичної експертизи:
— Чи можлива експертиза на ДНК кісток, що 55 років пролежали у воді?
— Вода — це не надто істотний чинник у даному випадку. Немає значної різниці, у воді перебували кістки, чи в землі. Немає особливого значення і термін — 10 років чи 50. Більш важливим є вплив високої температури (спалення) і, можливо, хімічних речовин.
— Як довго триває експертиза кісток на ДНК?
— Як правило, місяць. В особливо складних випадках — до 3 місяців.
— Чи всі інгредієнти для таких аналізів є в Україні?
— Наша лабораторія оснащена за європейськими стандартами. Використовується обладнання, сумісне з лабораторіями Європи. Таке найсучасніше обладнання є тільки в нашій лабораторії, єдиній в Україні. Реактиви також використовуємо імпортні, ми закуповуємо їх у тієї ж американської корпорації, що й обладнання. Лабораторія здійснює до сотні досліджень на ДНК щорічно.
— Скільки коштує дослідження?
— Базова ціна такої експертизи, враховуючи ПДВ — 2266 гривень. Дослідження генетичної ідентифікації кісток найдорожче, бо для його здійснення витрачається найбільше часу і реактивів. Питання експертизи останків, знайдених у Збручі, найвірогідніше, вирішуватиметься індивідуально, а не на загальних підставах. Враховуючи важливість даної інформації для країни.
— Коли можна дати останки на експертизу?
— Потрібно написати звернення на ім'я голови Київського міського бюро судово-медичної експертизи і передати до лабораторії частину фрагментів, щоб ми могли ознайомитися з ними. Тоді зможемо більш точно підібрати методику дослідження.
Кремлівський цар Ірод, прикидаючись миротворцем, винайшов нову формулу брехні, твердячи, що, мовляв, «русскіє і украінци — єдіний народ». Але ж звідки тоді споконвічна війна вовків в овечій шкурі проти нашої Вітчизни, чому геніальний Василь Симоненко писав: «Україно, ти моя молитва, ти моя розлука вікова, гримонить над світом люта битва за твоє життя, твої права»? >>
Весна вже покликала господарів у поле. На базарах не проштовхнутися: люд вибирає насіння та міндобрива, шукає, чим би земельку покропити, щоб бур’яни не росли і зайвий раз не брати сапу до рук. «Візьміть ще оцей перепарат, під корінь внесете. Він стимулює ріст і зміцнює рослину», — припрошує продавець молоду жіночку, яка купує яскраві пакети з імпортним насінням. >>
У 2012 році в лісовому урочищі поблизу села Мощена, що біля Ковеля, з’явилося нове військове кладовище. Навесні 1944 року тут точилися кровопролитні бої за Ковель, тому солдатських поховань у цій місцині є ще чимало. Відшукати їх і навіть ідентифікувати — справа благородна й необхідна. Бо війна справді не закінчена доти, доки не похований її останній солдат. >>
На початку ХХ століття Українська держава відновила свою незалежність, яку два її історичних сусіди — західний (Польща) та північний (Росія) — хитрощами, підступністю та збройною агресією ліквідували, а Україну загарбали та поділили між собою. >>
Як відомо, минулорічної весни наше Міністерство культури заявило про необхідність створення в Україні музею тоталітаризму, який би розкривав весь масштаб злочинів комуністичного режиму проти українського народу. >>
Лубенський благодійний фонд «Надія і Батьківщина» впродовж багатьох років розшукує в Україні громадян, які під час Другої світової війни були вивезені на примусові роботи до Норвегії, і підтримує творчі контакти з відповідними норвезькими установами. >>
